Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року судове рішення від 18 червня 2020 року залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За змістом ст. 310 та ч. 4 ст. 424 КПК ухвали слідчого судді не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Разом із цим,доводи ОСОБА_1 про незаконність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року, є безпідставними.
Так, глава 34 КПК визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Статтею 460 КПК передбачено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Стаття 3 КПК чітко розрізняє стадії досудового провадження і судового провадження (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК) і визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК).
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року (справа № 442/2307/14-к), за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.
Наведене узгоджується з положеннями п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення тільки у визначених законом випадках.
Таким чином, зважаючи на наведене та з огляду на те, що ухвали слідчих суддів не є остаточними та не відносяться до рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, Шевченківський районний суд м. Києва своєю ухвалою від 18 червня 2020 року обґрунтовано, з урахуванням положень ч. 2
ст. 464 КПК, відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами.
Переглядаючи вказане судове рішення в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції, взявши до уваги вищенаведені норми процесуального закону, прийшов до вірного висновку про законність та обґрунтованість ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2020 року та залишив її без змін.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ухвала ККС ВС за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/92415588