Законодавство не передбачає стягнення інфляційних втрат від знецінення суми застави, внесеної особою, щодо якої застосовано запобіжний захід у кримінальному провадженні, а також оплати банківських послуг

03 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби
України, прокуратури Івано-Франківської області, слідчого управління фінансових
розслідувань Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі – СУ ФР ГУ Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області), Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі – ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства та суду.

Суд установив, що були порушені кримінальні справи щодо службових осіб ВАТ «Пресмаш» за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 15,
частиною п’ятою статті 191 КК України та частиною другою статті 212, частиною
другою статті 364 КК України, які об’єднано в одне провадження. У приміщеннях
ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт», ПП «Вестхім», ВАТ «Пресмаш», у приватних
помешканнях ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведені обшуки і вилучено всю
первинну бухгалтерську та іншу документацію, яка складалася у мішки без належного опису вилученого, без залишення копій документів; комп’ютерні системні блоки; печатку ВАТ «Пресмаш» та всі грошові кошти, які належали сім’ї
позивача, що не були зазначені в постанові та не стосувалися кримінальної справи.

ОСОБА_1 оголошена постанова про обрання запобіжного заходу, дії голови
правління ВАТ «Пресмаш» ОСОБА_1 перекваліфіковано з частини другої статті 364 КК України на частину другу статті 364-1 КК України та пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364-1 КК України. Також позивача відсторонено від посади голови правління ВАТ «Пресмаш», винесено постанову про обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави. За результатами розгляду кримінальних справ прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

Суд першої інстанції задовольнив позов частково та стягнув з Державного
бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1
втрачений заробіток і моральну шкоду; в решті позову відмовлено.

Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, стягнув з Державного
бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу та відшкодування моральної шкоди. Рішення у частині
зобов’язання ГУ ДФС в Івано-Франківській області оприлюднити в засобах масової інформації інформацію, яка реабілітує ОСОБА_1, скасував і в цій частині ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Рішення у частині задоволення позову про відшкодування середнього заробітку, відмови у задоволенні позову про відшкодування процентів за депозитним вкладом та витрат на професійну правничу допомогу залишив без змін.

Верховний Суд у частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у формі інфляційних втрат за внесену заставу скасував і залишив у силі в цій частині рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині постанову апеляційного та рішення місцевого суду в незміненій при апеляційному перегляді частині залишив без змін, зробивши такі висновки.

У справі, що переглядалася, суди дійшли правильних висновків про те, що позивач довів його право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди, завданої перебуванням під слідством і закриттям кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в діяннях цієї особи складу кримінального правопорушення, а також правильно стягнув на користь позивача середній заробіток за час відсторонення від посади голови правління ВАТ «Пресмаш».

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат внаслідок внесення позивачем застави, то Верховний Суд зазначав таке.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його
виникнення. Тобто приписи цієї статті поширюється на всі види грошових
зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами
закону, який регулює, зокрема окремі види зобов’язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою
мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стягуючи за рахунок коштів державного бюджету на користь позивача матеріальну шкоду у формі інфляційних втрат за внесену заставу, суд апеляційної
інстанції залишив поза увагою те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом не існувало невиконаного грошового зобов’язання держави перед ним у частині відшкодування майнової шкоди на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», а тому положення частини другої статті 625 ЦК України не підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Тому правильним є висновок суду першої інстанції в цій частині про те, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,
органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачає стягнення
інфляційних втрат від знецінення суми застави, внесеної позивачем, як запобіжного заходу у кримінальному провадженні, оплати банківських послуг при внесенні та поверненні суми застави.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 3 серпня 2022 року у справі No 344/15323/16-ц (провадження No 61-4862св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105637067.