Позови банку-кредитора, спрямовані на повернення боржникові заставного майна, відчуженого на оспорюваному аукціоні, похідні від позовів боржника.
Враховуючи те, що банк був іпотеко- та заставодержателем і не отримав належного задоволення своїх вимог за забезпечувальними договорами, позивач може обґрунтовувати, що вчинені правочини, зокрема підписаний боржником із переможцем аукціону (покупцем) договір купівлі-продажу, не могли бути достатньою правовою підставою для набуття заставного майна таким переможцем. З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України в цих спірних правовідносинах позивач може витребувати в інтересах боржника заставне майно в переможця аукціону на підставі статті 1212 ЦК України (якщо це майно буде відчужене третій особі – витребувати його від неї на підставі статей 387, 388 ЦК України). Для цього немає потреби окремо оскаржувати результати аукціону й договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах – за боржником) права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах – за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незалежно від того, відбувається таке витребування в порядку віндикації (статті 387-388 ЦК України), у порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212–1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов’язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Заявлення банком у власних інтересах і в інтересах боржника вимоги про скасування запису не є необхідним для ефективного захисту цих інтересів.
ВП ВС розглянула справу за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України (банк) до арбітражного керуючого, Української Універсальної біржі «Капітал», ТОВ «Фалькон Агро Груп», (переможець аукціону), ТОВ «Протеїн-Продакшн» (боржник), про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу майна та свідоцтва, скасування запису про державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, зобов’язання передати (повернути) майно.
Приватне акціонерне товариство взяло у банку кредит. Для забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором банк уклав із товариством з обмеженою відповідальністю договори іпотеки та застави, предметом яких було нерухоме і рухоме майно відповідно. Надалі один із кредиторів ініціював провадження у справі про банкрутство цього товариства з обмеженою відповідальністю. Заставне майно останнього ліквідатор реалізував
на аукціоні.
У межах справи про банкрутство банк звернувся з позовом про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, яке перебувало в іпотеці та заставі банку, договору купівлі-продажу цього майна, яким оформлений його продаж на аукціоні, а також свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні іншим товариством з обмеженою відповідальністю – переможцем аукціону. Крім того, просив скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на відповідне нерухоме майно за переможцем аукціону та зобов’язати останнього передати (повернути) відповідне рухоме і нерухоме майно боржникові.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Мотивував рішення тим, що аукціон
провели з порушенням вимог закону (під час судової заборони вчиняти дії з проведення аукціону з продажу заставного майна боржника та зупинення ухвали
суду про надання згоди ліквідатору на такий продаж). Апеляційний суд із цим
рішенням не погодився, скасував його й ухвалив нове – про відмову у задоволенні позову. Вважав, що організатор аукціону вимоги закону не порушив; біржа не мала інформації про зазначену судову заборону та про зупинення ухвали суду про надання згоди на продаж заставного майна боржника; останнє відчужили за найвищою запропонованою ціною, а строк для подання заявок на участь у ньому не був невиправдано коротким.
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу банку, виснувала таке.
Звертаючись із позовом, банк вважав себе потерпілим від дій боржника, його
ліквідатора, набувача заставного майна та біржі. Проте у разі задоволення позову заставне майно має повернутися не до банку, а до боржника.
Кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі No 761/45721/16-ц (пункти 72, 78, 81)). Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор, є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК України).
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно (речення перше частини першої
статті 1212 ЦК України). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки
набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга вказаної статті). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Банк, який не був учасником аукціону, вважає, що за його рахунок як іпотекодержателя та заставодержателя переможець аукціону (покупець) набув
право власності на заставне майно, яке не міг набути зокрема, тому, що: (а) не є добросовісним набувачем, ураховуючи його пов’язаність із боржником; (б) була зупинена дія ухвали суду першої інстанції від 8 серпня 2019 року, згідно з якою цей суд, зокрема, надав згоду на продаж заставного майна боржника; (в) діяла судова заборона ліквідатору та біржі вчиняти дії у справі No 914/2618/16 з проведення аукціону(ів) з продажу та/або у будь-який спосіб здійснювати заходи з реалізації/відчуження заставного майна боржника, що є предметом забезпечувальних договорів; (г) ліквідатору та біржі було відомо про наявність
судової заборони вчиняти дії щодо проведення аукціону з продажу заставного
майна; (ґ) ліквідатор діяв недобросовісно, коли визначив для подання заявок
особами, які зацікавлені в придбанні майна боржника на аукціоні, нерозумний
строк і встановив нерозумну початкову вартість запропонованого до продажу на аукціоні заставного майна за лотом No 1. За таких обставин, враховуючи те, що банк був іпотеко- та заставодержателем і не отримав належного задоволення
своїх вимог за забезпечувальними договорами, позивач може обґрунтовувати, що вчинені правочини, зокрема підписаний боржником із переможцем аукціону
(покупцем) договір купівлі-продажу, не могли бути достатньою правовою підставою для набуття заставного майна таким переможцем. А тому вправі, враховуючи вимоги частин другої та третьої статті 264 ЦК України, у цих спірних правовідносинах витребувати в інтересах боржника заставне майно у переможця аукціону на підставі статті 1212 ЦК України (у разі, якщо це майно буде відчужене третій особі, – витребувати його від неї на підставі статей 387, 388 ЦК України). Для цього немає потреби окремо оскаржувати результати аукціону та договір купівлі-продажу, яким оформлений продаж заставного майна на аукціоні.
Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем (у спірних правовідносинах – за боржником) права власності на нерухоме майно,
зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем (у спірних правовідносинах – за переможцем аукціону) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,
незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації
(статті 387-388 ЦК України), чи у порядку, визначеному для повернення майна
від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212-1215 ЦК України), чи у порядку примусового виконання обов’язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача.
Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна (незалежно від того, у порядку яких статей ЦК України відбувається таке
витребування, зокрема статті 1212) саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну
реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Інакше кажучи, для внесення на підставі такого
рішення суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно за окремою позовною вимогою
скасовувати запис про таку реєстрацію за відповідачем.
З урахуванням наведеного заявлення банком у власних інтересах і в інтересах
боржника вимоги про скасування запису не є необхідним для ефективного захисту цих інтересів. Саме через це суд апеляційної інстанції мав відмовити у задоволенні означеної вимоги.
Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм матеріального
права, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу позивача слід задовольнити частково: постанову апеляційного суду змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови, а в іншій частині – залишити без змін.
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 6 липня 2022 року у справі No 914/2618/16 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107064709.