Про конвенційний та національний виміри реалізації права на касаційне оскарження в податкових спорах суддя ВС Дашутін

Виступаючи з доповіддю на тему «Конвенційний та національний виміри реалізації права на касаційне оскарження в податкових спорах», суддя ВС у КАС Ігор Дашутін зазначив, що підстави для касаційного оскарження в податкових спорах наявні в тих випадках, коли таке оскарження дійсно є необхідним, не усунуто перешкоди для подальшого провадження у справі.

Про це повідомляє Судова влада.

Водночас, зауважив спікер, кількість касаційних скарг не зменшується, а, навпаки, зростає. Це свідчить про те, що учасники процесу довіряють касаційній інстанції, намагаються знайти справедливе та остаточне рішення.

Доповідач зазначив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини необхідно зважати на загальновизнану легітимну мету встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечити розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Спосіб застосування п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться.

Суддя звернув увагу на практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду не є абсолютним, водночас будь-які обмеження повинні відповідати легітимній меті та принципу пропорційності. Зокрема, йшлося про рішення ЄСПЛ у справах «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria), «Перетяка та Шереметьєв проти України», «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France).

В аспекті порушеного питання Ігор Дашутін акцентував на Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо запровадження та покращення функціонування систем і процедур оскарження по цивільних і господарських справах від 7 лютого 1995 року, якими державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію щодо запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження.

Спікер зазначив, що серед актуальних податкових спорів, у яких ВС, зокрема, застосував положення п. 1 ст. 6 Конвенції та практику ЄСПЛ, можна виокремити такі: установлення добросовісності реалізації належного права на касаційне оскарження, можливість відкриття касаційного провадження в малозначних справах, обмеження строку на касаційне оскарження, включаючи можливість поновлення такого строку, тощо. Як приклад суддя навів ухвалу ВС від 12 березня 2025 року у справі № 600/5156/21-а, постанову ВС від 27 лютого 2024 року у справі № 320/11949/23, ухвалу ВС від 11 березня 2025 року у справі № 400/7806/24, ухвалу ВС від 13 березня 2025 року у справі № 380/24116/23, ухвалу ВС від 12 березня 2025 року у справі № 640/2665/20.

На завершення Ігор Дашутін зазначив, що конвенційний та національний виміри права на касаційне оскарження в податкових спорах зумовлені насамперед механізмом застосування процесуальних фільтрів і предметом касаційного перегляду. Він наголосив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.