У мережі, зокрема в телеграм-каналі народного депутата Олексія Гончаренка, поширюється ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду Віктора Ногачевського від 11 серпня 2026 року (провадження №1-кс/991/10222/26) про надання дозволу на обшук квартири в Києві. У мотивувальній частині ухвали викладено версію детектива Національного антикорупційного бюро України щодо обставин кримінального провадження №52026000000000092 від 18.02.2026 — про можливу організацію заступником Керівника Офісу Президента України Іриною Мудрою легалізації коштів, за рахунок яких було внесено заставу за колишнього міністра енергетики та міністра юстиції Германа Галущенка у справі «Мідас». Того самого дня, 19 серпня 2026 року, НАБУ і САП офіційно підтвердили проведення масштабної спецоперації під назвою «Форест Гамп», а джерела кількох незалежних видань повідомили, що обшуки проходять, зокрема, у Мудрої.
Два епізоди, викладені в ухвалі
Ухвала описує версію слідства, що складається із двох послідовних епізодів. За першим, невстановлені особи з Офісу Президента України поставили перед Мудрою — як колишньою співробітницею банківського сектору економіки — задачу встановити контроль Офісу Президента над держаним АТ «Сенс Банк» (100% акцій якого належать державі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1010 від 03.09.2024), щоб унеможливити отримання контролю над банком іншими владними структурами; за версією слідства, цю ініціативу підтримало керівництво наглядової ради і правління банку. За другим епізодом, невстановлені особи з Офісу Президента згодом поставили перед Мудрою нову задачу — залучити резерви для внесення застави на спеціальний рахунок ВАКС за Германа Галущенка. Застава була визначена ухвалою слідчого судді ВАКС у справі №991/7262/26 (провадження №1-кс/991/7274/26) від 12 червня 2026 року в розмірі 200 млн грн, а згодом зменшена до 150 млн грн.
Ухвала прямо вказує, що для виконання цієї задачі Мудра залучила колишнього народного депутата Максима Микитася, а той, у свою чергу, — пов’язаних з ним Валентина Єлізарова і Микиту Тарковського, а також ділового партнера Владислава Астіона. Слідство встановило, за викладеною в ухвалі версією, факти неодноразового спілкування Мудрої з Микитасем, Єлізаровим і Тарковським з одного боку та головою правління АТ «Сенс Банк» Олексієм Ступаком, колишнім головою наглядової ради банку Миколою Гладишенком і начальником Департаменту з фінансового та валютного моніторингу банку Людмилою Снігур — з іншого, щодо здійснення банком безготівкових переказів в обхід автоматизованих процедур фінансового моніторингу, передбачених законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Ланцюг товариств, через який, за версією слідства, легалізовано кошти
За викладеною в ухвалі версією детектива, готівкові кошти, щодо яких існують підстави вважати їх набутими злочинним шляхом, заводилися через товариство з обмеженою відповідальністю «Гіран Констракт» — формально зареєстроване на тещу Тарковського Олену Сідун як номінального директора. За сприяння Астіона було підшукано конвертаційний центр, через рахунки пов’язаних із ним підприємств 68 товариств, приватних підприємств і фізичних осіб-підприємців у період з 22 по 26 червня 2026 року внаслідок 137 фінансових операцій перевели на рахунок «Гіран Констракт» 72,089 млн грн нібито за договорами поставки товарів і надання послуг; за оцінкою детектива, ці договори мають ознаки фіктивних правочинів у розумінні статті 234 Цивільного кодексу України. Паралельно на підконтрольному Астіону ТОВ «Востоктранслогістика» було акумульовано 40,1 млн грн, які через оформлення фіктивних договорів позики перевели на рахунки «Гіран Констракт».
Отримані кошти, за версією слідства, розподілили далі через кілька інших підприємств — ТОВ «Пелет Сервіс», ТОВ «Скайт Рітейл» і ТОВ «Тетрас Оптіма», залучених, зокрема, за сприяння Гладишенка — за фіктивними договорами поставки будівельних матеріалів і товарів. У підсумку в період з 25 по 29 червня 2026 року на спеціальний рахунок ВАКС з призначенням платежу «Застава за підозрюваного Галущенка Германа Валерійовича» надійшло: від «Гіран Констракт» — 46 млн грн і 41 млн грн двома траншами, від «Пелет Сервіс» — 4 млн грн, від «Скайт Рітейл» — 5 млн грн, від «Тетрас Оптіма» — 54 млн грн. Сукупно це становить 150 млн грн — суму, що повністю збігається з розміром застави за Галущенка, зменшеним ухвалою ВАКС від 12 червня 2026 року і незалежно підтвердженим кількома виданнями наприкінці червня 2026 року як фактично внесений.
Детектив зазначає в ухвалі, що з 22 по 24 червня 2026 року зафіксовано систематичне щоденне завезення готівкових коштів в особливо великих розмірах — «у мішках та коробках» — невстановленими особами, пов’язаними з Офісом Президента, до офісного приміщення на бульварі Вацлава Гавела в Києві, де розташоване підконтрольне Микитасю, Єлізарову і Тарковському ПрАТ «Метробуд».
Обшук, на проведення якого надано дозвіл
Слідчий суддя задовольнив клопотання детектива НАБУ Андрія Квакуші частково: надав дозвіл на обшук квартири в Києві, яка перебуває у власності Ніни Бородавко (за актовим записом про народження — матері Людмили Снігур) і в фактичному володінні самої Снігур, з метою виявлення електронних носіїв інформації, мобільних терміналів зв’язку, документів і записів, що можуть містити відомості про листування чи спілкування Снігур з Микитасем, Єлізаровим, Тарковським, Гладишенком і Ступаком щодо фінансових операцій із коштами зазначених товариств. У задоволенні частини клопотання про дозвіл на вилучення речей і документів слідчий суддя відмовив окремо, пославшись на те, що ця можливість прямо передбачена частиною сьомою статті 236 Кримінального процесуального кодексу України і не потребує окремого судового погодження. Ухвала діє до 11 вересня 2026 року включно, набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
У самій ухвалі слідчий суддя прямо застеріг межі власного рішення: «на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність складу злочину, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення та ступінь вини». Ухвала не є вироком і не встановлює винуватості жодної з названих у ній осіб; вона фіксує лише те, що детектив довів слідчому судді достатність підстав для проведення обшуку.
Спецоперація НАБУ і САП «Форест Гамп»
Уранці 19 серпня 2026 року НАБУ і САП офіційно повідомили про спецоперацію з викриття злочинної організації, яка, за їхніми даними, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів за участі високопосадовців Офісу Президента; бюро назвало операцію «Форест Гамп» і того самого дня оприлюднило фрагменти аудіозаписів розмов між фігурантами справи, отримані в межах негласних слідчих дій — в одному з оприлюднених фрагментів співрозмовники, зокрема, згадують кілька мішків із коштами, що узгоджується з описаним в ухвалі способом переміщення готівки. Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив у телеграм-каналі про проведення обшуку в заступника Керівника Офісу Президента Ірини Мудрої; за інформацією джерел «Української правди» та ZN.UA, слідчі дії проводяться також щодо народного депутата Вадима Столара і стосуються екснардепа Максима Микитася, а у справі можуть фігурувати чиновники Міністерства юстиції та представники «Сенс Банку». Станом на дату публікації НАБУ і САП офіційно не називали прізвищ фігурантів і не розкривали суті підозр; додаткову інформацію правоохоронці обіцяли повідомити після проведення необхідних слідчих дій. Мудра відповідає в Офісі Президента, зокрема, за судово-правову реформу, створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України та міжнародний компенсаційний механізм.
Правова кваліфікація за версією слідства
У клопотанні детектива і в ухвалі йдеться про кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 206-2, частиною четвертою статті 368, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 209 та частиною другою статті 15 у поєднанні з частиною третьою статті 206-2 Кримінального кодексу України. Частина третя статті 206-2 Кримінального кодексу України («ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки») передбачає протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів — карається позбавленням волі від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Частина четверта статті 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, або якщо предметом були кошти в особливо великому розмірі) карається позбавленням волі від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Частина третя статті 369 Кримінального кодексу України (надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище) карається позбавленням волі від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Частина третя статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі) карається позбавленням волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.