У ході провадження господарської діяльності підприємці встановлюють на товари вільні ціни та державні регульовані ціни.
Про це пише Вікторія Бубліченко, адвокат юридичної фірми GOLAW.
Законом України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Також державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Такі товари та державне регулювання ціни щодо них визначаються в окремих нормативно-правових актах, які є досить розгалуженими. У цьому контексті може йтись про деякі продукти харчування, окремі категорії лікарських засобів, енергетичні ресурси тощо.
Наразі, протягом дії воєнного стану в Україні, бізнесу слід бути особливо пильним при застосуванні державних регульованих цін, адже це питання перебуває під контролем з боку держави.
Так, 16 квітня 2022 року набрав чинності Закон України № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (законопроект № 7234), яким, серед іншого,внесені зміни до податкового законодавства та законодавства про ціни і ціноутворення.
Ним уповноважено податкові органи тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, здійснювати контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення (за винятком контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг).
Змінами передбачено, що податкові органи шляхом проведення фактичних перевірок здійснюватимуть контроль задотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою:
- фіксованих цін;
- граничних цін;
- граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Наприклад, наразі діє фіксована ціна на електричну енергію для побутових споживачів, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 05 червня 2019 року.
Крім того, граничні ціни встановлено наказом Міністерства соціальної політики України № 1208 від 06 серпня 2019 щодо технічних та інших засобів реабілітації для осіб з інвалідністю, інших категорій населення.
Також, діє граничний рівень торговельної надбавки щодо палива, визначений постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року на період дії карантину з огляду на Covid-19:
- не більше 5 гривень з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;
- не більше 4,55 гривні з урахуванням ПДВ, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.
При цьому, інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа.
При продажу «брендового преміального» дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені з урахуванням вищевказаних рівнів торговельної надбавки на паливо та вартості 1 літра.
Є й інші товари, щодо яких встановлюються фіксовані, граничні ціни, граничні торговельні надбавки. Зокрема, про деякі з них йдеться у постанові Кабінету Міністрів України № 1548 від 25 грудня 1996 року – зерно сільськогосподарських культур, паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб тощо.
Фактична перевірка проводитиметься податковими органами за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення за результатами перевірки порушень законодавства про ціни і ціноутворення, такі порушення зазначаються в окремому акті. Зазначений акт надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Якщо платник податків не погоджується з виявленими під час перевірки порушеннями, він надсилає свої зауваження до такого уповноваженого органу.
Тобто, прийматиме рішення про застосування заходів відповідальності (адміністративно-господарських санкцій) до суб’єктів господарювання за результатами проведеної перевірки та розглядатиме їхні зауваження щодо порушень не податковий орган, який провів перевірку, а вищевказаний уповноважений орган на підставі складеного акту.
Наразі таким органом може бути Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, інші визначені законом органи.
Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
- порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін – вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 % необґрунтовано одержаної виручки;
- стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, – штраф у розмірі 100 % вартості проданих (реалізованих) товарів;
- надання уповноваженим органам недостовірних відомостей – штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.);
- невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій – штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн.).
Окрім адміністративно-господарських санкцій, до посадових осіб суб’єктів господарювання також може бути застосовано адміністративну відповідальність за порушення порядку формування та застосування цін і тарифів згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 550 грн.). У разі вчинення порушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з таких порушень, застосовуватиметься штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн.).