Дослідження цих доказів за участю сторін під час судового
слідства не порушує вимог ст. 290 КПК.
За вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом,
ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор обстоював позицію про те, що у ході розгляду
провадження не було додержано приписів статей 22, 93, 290 КПК, так як сторона
захисту самостійно не обстоювала своєї правової позиції, збираючи фактичні дані безпосередньо через суд, а тому вони, на його думку, є недопустимими.
ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.
Зокрема, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у кримінальному
провадженні було дотримано засаду диспозитивності, а сторонам забезпечено
рівну можливість здійснення права самостійно обстоювати свою правову позицію у спосіб, передбачений КПК, у тому числі шляхом звернення до суду з клопотаннями про допит свідків, про витребування документів та проведення
окремих процесуальних дій, які учасники провадження вважали необхідними для доведення переконливості їхніх аргументів, що також узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 93 вказаного Кодексу. При цьому рішення про проведення слідчого експерименту та про призначення експертизи суд ухвалив за клопотанням прокурора, який не заперечував і щодо допиту свідків захисту.
Тому розгляд та задоволення судом згаданих клопотань не можна вважати
порушенням порядку формування доказів і не свідчить про їх недопустимість.
Оскільки фактичні дані на користь захисту було отримано у змагальній процедурі
та досліджено за участю сторін у ході судового слідства, доводи прокурора про
недотримання ст. 290 КПК є необґрунтованими.
Ураховуючи викладене, імперативність приписів ст. 17 КПК та неспроможність зазначених у касаційній скарзі доводів про порушення правил допустимості при оцінці доказів сторони захисту, зміст яких, вочевидь, ставить під сумнів винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину проти безпеки руху, місцевий суд,
керуючись ст. 373 цього Кодексу, правомірно ухвалив виправдувальний вирок
щодо нього.
Детальніше з текстом постанови ВС від 07.07.2020 у справі No 632/313/16-к (провадження No 51-2113км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/90280181