Журавльов подав заяву на притулок у Хорватії після дозволу на його екстрадицію до Німеччини – адвокат Катеринчук

Адвокат Микола Катеринчук 29 вересня 2026 року повідомив, що Володимир Журавльов подав заяву на політичний притулок у Хорватії.

Обґрунтування, за словами захисника: у Німеччині, куди Журавльова хочуть екстрадувати за підозрою в причетності до диверсії на газопроводах “Північний потік” і “Північний потік-2”, на нього “не чекає справедливий суд”.

Що це означає

Заява на притулок — це окрема, самостійна адміністративна процедура, що не тотожна кримінальному переслідуванню й розглядається іншим органом влади Хорватії, ніж суд, який ухвалює рішення про екстрадицію.

Сам адвокат Катеринчук прямо застеріг: подання заяви на притулок автоматично не зупиняє екстрадиційний процес. Це означає, що обидві процедури — судовий розгляд питання екстрадиції та адміністративний розгляд клопотання про притулок — можуть тривати паралельно, і задоволення одного клопотання захисту не гарантує зупинення другого провадження.

Хронологія переслідування Журавльова

Журавльова, професійного водолаза, німецька федеральна прокуратура підозрює у причетності до вибухів на газопроводах “Північний потік” і “Північний потік-2” у Балтійському морі у вересні 2022 року. У вересні 2025 року його затримали в Польщі на підставі європейського ордера на арешт, виданого Німеччиною, але 17 жовтня 2025 року Варшавський суд відмовив у екстрадиції, визнавши подані докази недостатніми, і звільнив його. 19 серпня 2026 року Журавльова повторно затримали — цього разу в хорватському місті Пула, на підставі нового звернення Німеччини. Засідання щодо екстрадиції, спершу призначене на початок вересня, перенесли після того, як німецька сторона оновила ордер, додавши до нього кваліфікацію “воєнний злочин”. 24 вересня 2026 року окружний суд міста Пула все ж ухвалив рішення на користь екстрадиції до Німеччини.

Позиція захисту

Катеринчук назвав рішення суду в Пулі “упередженим і політичним” та повідомив про намір оскаржити його в апеляційній інстанції Хорватії. Захист наголошує на розбіжності підходів судів різних держав ЄС до того самого фактичного епізоду: польський суд у 2025 році відмовив у видачі Журавльова за тим самим базовим обвинуваченням, тоді як хорватський суд дозволив екстрадицію — щоправда, вже за розширеним обсягом обвинувачення, доповненим кваліфікацією воєнного злочину вже після польського рішення. Заява на притулок, подана вже після рішення суду в Пулі, є ще одним, паралельним до апеляції, кроком захисту — спробою домогтися захисту Журавльова через інший правовий механізм, не пов’язаний із кримінальним провадженням як таким.

Чому це важливо

Справа Журавльова демонструє, наскільки по-різному держави – члени ЄС оцінюють той самий міжнародний запит про екстрадицію за той самий інцидент: Польща відмовила, Хорватія — задовольнила (рішення оскаржується), а щодо іншого підозрюваного в тому самому розслідуванні раніше по-різному висловлювались італійські суди різних інстанцій. Подання заяви на притулок додає до цієї картини ще один вимір: попри те що це не зупиняє екстрадицію автоматично, воно ставить перед хорватською владою окреме питання — чи вважати переслідування Журавльова в Німеччині таким, що загрожує йому переслідуванням за політичними мотивами, а не суто кримінальним провадженням за загальнокримінальний злочин. Остаточної відповіді на це питання наразі немає — обидва провадження, і апеляційне, і адміністративне щодо притулку, залишаються відкритими.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.