03 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі No 140/8457/20 (провадження NoК/9901/25187/20) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТТА ГРАНТ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, заяву про забезпечення позову задовольнив: зупинив дію рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування контролюючого органу в Єдиному реєстрі податкових накладних в частині прийняття рішення щодо відповідності платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість і внесення до Журналу ризикових платників.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані судові рішення й ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.
Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.
Перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків як передбачений законом захід контролю здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної / розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових.
Віднесення платників податків до ризикових є формою здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, зокрема, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб’єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас за платником податків залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, а в разі повноти документів за цими операціями, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування.
Висновки судів попередніх інстанцій, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних і незворотних наслідків для його господарської діяльності не підтверджений оцінкою судами будь-яких доказів. Суди також не зазначили, на підставі яких саме доказів були визнані підтвердженими доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту й унеможливити поновлення порушених прав позивача.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватися під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості та внесення до журналу ризикових платників фактично вирішило б спір по суті. Це суперечить меті застосування статті150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі No140/8457/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93301970