100000 грн., що на думку суду буде справедливою сатисфакцією з урахуванням тривалості та глибини страждань: рішення Дарницького районного суду Києва у справі про булінг

17 січня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді – Цимбал І.К.

при секретарях – Мартинюк І.В., Шамрай І.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про відшкодуванням моральної шкоди -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про відшкодуванням моральної шкоди посилаючись на те, що відповідач спричинила останній легкі тілесні ушкодження, що встановлено судовим рішенням, внаслідок чого позивач отримала травму та лікувалась. Зазначені протиправні дії спричинили позивачу моральні страждання, оскільки це мало місце у навчальному закладі, де навчалися сторони, внаслідок чого позивач вимушена була перевестися на дистанційну форму навчання, відвідувати органи дізнання та приймати участь у судових тяжбах, що змінило її спосіб життя.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в останньому та пояснив, що позивач не бажає збагатитися, а бажає усі кошти передати у спеціальний фонд допомоги постраждалим від аналогічних протиправних дій відповідача від яких постраждала позивач, а саме булінгу.

Відповідач та представник останньої проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що досудове розслідування кримінального провадження стосовно позивача проводилось не якісно і шкода, яка заявлена позивачем є необґрунтованою. Так, позивачем не обґрунтовано у зв`язку з чим остання переводилась на дистанційну форму навчання, необґрунтовано і обставини виклику швидкої медичної допомоги, а саме що це пов`язано із подією, що відбулась між сторонами. Представник відповідача зазначив, що батько відповідача намагався протягом усього часу врегулювати наслідки події, що сталося між сторонами, проте батьки позивача намагалися збагатитися за рахунок виниклого конфлікту. Відповідач будь яких контактів після події, що сталась, з позивачем не мала.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

12.05.2021 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва, яка набрала законної сили після перегляду в апеляційному порядку 30.09.2021 і була змінена в частині відповідальності, встановлено що 04.10.2018 приблизно о 12.00 год. неповнолітня ОСОБА_3 – відповідач під час перерви знаходилась в коридорі Київської інженерної гімназії, помітила ученицю вказаної гімназії ОСОБА_4 – позивача та в подальшому між ними виник словесний конфлікт внаслідок особистих неприязних відносин. Під час конфлікту відповідач керуючись раптово виниклим кримінально протиправним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень позивачу діючи умисно, протиправно, з метою нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, нанесла один удар долонею правої руки в обличчя позивачу, чим спричинила останній легкі тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій щічно – вилицевій ділянці /а.с. 101-104/.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи, що факт спричинення відповідачем шкоди здоров`ю позивачу встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, останній доказуванню не підлягає і доводи представника відповідача про неякісне досудове розслідування є неспроможними.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 1180 ЦК України, шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, завданих фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому доказуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, з`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або шкоди немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Критерії оцінювання, для визначення розміру відшкодування моральної шкоди є глибина і тривалість страждань (для фізичних осіб. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд має наводити в рішенні відповідні мотиви. Отже, розмір грошової моральної шкоди визначається судом у кожному випадку індивідуально, він повинен ураховувати конкретні обставини справи, які, на його думку, мають суттєве значення для розгляду справи.

Так, згідно з Регламентом ЄСПЛ, моральна шкода – це шкода, що не піддається оцінюванню, може бути виражена в психічних чи фізичних стражданнях заявника. Якщо встановлено, що моральна шкода була заподіяна, і суд вважає за необхідне присудити відповідну грошову компенсацію, оцінювання її розміру здійснюється на основі принципу справедливості й з урахуванням практики, що склалася.

З матеріалів справи вбачається, що після спричинення позивачу ушкодження здоров`я остання будучи ще й неповнолітньою особою, враховуючи час та місце вчинення щодо неї протиправних дій, безумовно зазнала окрім фізичної травми психологічну травму у вигляді приниження своєї честі та гідності, і саме тому для мінімізації психологічних наслідків була переведена на індивідуальну форму навчання, що для суду є очевидним /а.с. 15/.

Позивач вимушена була звертатися до центру первинної медико – санітарної допомоги № 3 Дарницького району м. Києва, протягом майже трьох років бути учасником кримінального провадження та судових тяжб, проходити огляд в експертній установі, що на думку суду безумовно вплинуло на звичайне життя позивача. В той час з боку відповідача, як на час коли остання не була повнолітньою так і на час коли відповідач набула повної цивільної дієздатності, не було вжито будь яких заходів з метою полегшити пережиту подію, зокрема вибачитись та/або сплатити будь яку компенсацію. В свою чергу стверджуючи, що батьки відповідача намагалися зробити відповідні дії, представник відповідача доказів не надав.

Згідно висновку експерта психолога вбачається, що позивачу була спричинена моральна шкода і така шкода може оцінюватися у розмірі заявленому позивачем в сумі 300000 грн. /а.с. 178 – 190/. Разом з тим, суд вважає, що розмір шкоди зазначений у вказаному висновку є завищеним і даний висновок не можна вважати експертизою, оскільки виконаний спеціалістом /а.с. 178/.

Зважаючи на проміжок часу з настання події до вирішення питання в судовому порядку, вимушених дій позивача та батьків для встановлення порушень своїх прав, зміні звичайного способу життя позивача, відсутність з боку відповідача, її батьків будь яких дій спрямованих на полегшення психологічної травми позивача, яка безумовно мала місце, з урахуванням обставин наведених вище, шкода може бути оцінена у розмірі 100000 грн., що на думку суду буде справедливою сатисфакцією з урахуванням тривалості та глибини страждань.

Суд вважає за необхідне звернути увагу що обґрунтовуючи заявлений розмір моральної шкоди, представник позивача зазначив, що така шкода буде направлена на допомогу організації, яка бориться з наслідками булінгу і позивач не бажає збагатитися. Разом з тим, на думку суду для обґрунтування розміру моральної шкоди, зазначені мотиви є неспроможними, оскільки шкода відшкодовується саме потерпілій особі і мета такого відшкодування є сатисфакція яквид задоволення за особисту образу, який може бути виражений у грошовому еквіваленті та/або вибаченні. В свою чергу, на які потреби особа, отримавши грошове відшкодування спрямує останнє, належить виключно до прав такої особи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємозв`язокдоказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 137, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ч. 1ст. 1167, ч. 1ст. 1177, ч. 1 ст. 1180 ЦК України суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодуванням моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 100000 /сто тисяч/ грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.