Франція випередила європейські країни в питаннях розвитку «жіночої адвокатури». У цій країні жінки були допущені до адвокатури на рівних правах із чоловіками на початку ХХ ст. Питання про «жіночу адвокатуру» почало обговорюватися у французькому суспільстві наприкінці ХІХ ст., після того як жінкам було надано дозвіл на отримання вищої юридичної освіти.
На початку 1870-х рр. двері французьких вищих навчальних закладів стали все ширше відчинятися для жінок різних національностей. Варто зазначити, що у Франції жінки змогли отримувати вищу освіту в 1863 р., у Парижі на юридичному факультеті перші жінки-студентки з’явилися в 1870-ті рр., у 1889-1890 рр. в Парижі було 152 студентки, серед них на юридичному факультеті – 3. У січні 1898 р. із майже 30 000 студентів, що навчалися у вищих навчальних закладах Франції, жінок нараховувало¬ ся 871, серед них 5 – на юридичних факультетах/
14 листопада 1900 р. французький Сенат надав дозвіл жінкам працювати в адвокатурі. Ішлося про те, що жінкам, які отримали ступінь бакалавра права, було надано право займатися юридичною практикою. Закон було прийнято, незважаючи на глибоку стурбованість французьких законодавців щодо майбутньої долі жінок-юристів. Поява цього закону дозволила французьким жінкам стати адвокатами на два десятиліття раніше за їхніх британських колег.