Про адміністративні акти: прийняття, набрання чинності, виконання розповів директор Центру «Доступне правосуддя», суддя ВАСУ у відставці, викладач НШСУ, адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Ситников під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками прийняття, набрання чинності та виконання адміністративних актів, а саме:
- 1. Поняття адміністративного акту.
- 2. Види рішень суб’єкта владних повноважень.
- 3. Порядок прийняття актів.
- 4. Форма адміністративного акту.
- 5. Зміст адміністративного акту.
- 6. Процедура підготовки та прийняття акту.
- 7. Обов’язок обґрунтування рішення.
- 8. Обов’язок зазначення порядку оскарження.
- 9. Порядок набрання чинності адміністративним актом.
- 10. Доступність закону за рішенням ЄСПЛ.
- 11. Оприлюднення та доведення до відома.
- 12. Дія акту в часі та втрата чинності.
- 13. Ключові положення про виконання адміністративного акту.
У рамках характеристики адміністративних актів акцентовано на наступному:
1. Поняття адміністративного акту
• Адміністративний акт – рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків окремої особи (осіб) ЗУ «Про адміністративну процедуру»;
• Діями, учинені СВП під час здійснення управлінських функцій є конкретні випадки поведінки зазначених суб’єктів, що призвели, на думку позивача, до настання юридично значущих наслідків у вигляді порушення її суб’єктивних прав, свобод та (або) законних інтересів.
• Протиправна бездіяльність СВП – це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (виявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значущих та обов’язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції СВП, були об’єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
(Постанова ВСУ в справі № 21-а/1393/17 від 13 червня 2017 року)
2. Види рішень суб’єкта владних повноважень:
Види рішень залежать від їх направленості:
• Нормативно-правові акти:
- • Підзаконні НПА – інструкція, положення, порядок, регламент, правила, які роз’яснюють (регламентують) порядок виконання або реалізацію певного закону, встановлюють додаткові умови виконання закону;
- • Адміністративні договори, ( пункт 16 статті 4 КАСУ);
- • Акти планування (державний і місцеві бюджети, Державний земельний кадастр, генеральні плани забудов та інші);
Акти індивідуальної дії:
- • Укази, постанови, розпорядження, накази
- • Акти фіксації правового стану: реєстр, перелік, списки (виборців);
- • Акти дії: обмеження руху, заборона проведення заходів;
- • Адресований конкретному об’єктові – фізичній або юридичній особі.
- • Породжує права та обов’язки або встановлює обмеження у фізичної чи юридичної особи.
3. Порядок прийняття актів:
- Форма та зміст адміністративного акта.
- Порядок та процедура прийняття рішень.
- Обов’язок обґрунтування прийнятих рішень.
- Обов’язок зазначення порядку оскарження.
4. Форма адміністративного акту:
- Письмова
- Електронна: законодавство про електронні документи та електронний документообіг.
- Паперова: НПА з діловодства, Законом.
- Усна
- Не потребує фіксації
- Потребує фіксації: протоколи, акти, послідуюча фіксація
5. Зміст адміністративного акту:
Структура:
- • Вступна: найменування органу, дата прийняття та його реєстраційний номер, відомості для встановлення особи адресата;
- • Мотивувальна: обґрунтування та мотиви прийняття рішення;
- • Резолютивна: суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення;
- • Заключна: строк набрання адміністративним актом чинності, строки і порядок його оскарження.
Елементи:
- • Форма (бланк)
- • Реквізити: підпис печатка, дата прийняття.
6. Процедура підготовки та прийняття акта може бути обов’язковою умовою легітимності:
- • Рішення іншого державного органу.
- • Попереднє рішення структурного підрозділу або підпорядкованого органу.
- • Попередня обов’язкова процедура погодження.
- • Обов’язкова процедура підготовки рішення.
- • Рішення на підставі актів контролю (перевірки).
7.Обов’язок обґрунтування рішення
Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта.
У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються:
- 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи);
- 2) фактичні обставини справи;
- 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи;
- 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу;
- 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
8.Обов’язок зазначення порядку оскарження
В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов’язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб’єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов).
9. Порядок набрання чинності адміністративним актом
Адміністративний акт набирає чинності стосовно учасника адміністративного провадження з дня доведення його до відома відповідної особи, якщо інший строк набрання ним чинності не передбачено законом або самим адміністративним актом. (Стаття 74 Закону «Про адміністративну процедуру»).
Може набирати чинності у таких випадках:
- • З моменту оприлюднення: з дати оприлюднення або визначення дати з моменту оприлюднення;
- • З певної дати визначеною адміністративним актом.
- • З настанням певної події або обставин.
10. Доступність закону за рішенням ЄСПЛ
Європейський суд у справі «Полторацький проти України», розглядаючи питання того, чи було втручання здійснене “відповідно до закону” зазначив: «Цей вираз, по-перше, вимагає, щоб відповідний захід мав певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна бути здатна передбачити його наслідки для себе, а також, це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див. рішення у справах “Круслін проти Франції” та “Ювіг проти Франції” від 24 квітня 1990 р., серія А №176-А, с.20, § 27, і серія А №176-В, с.52, § 26, відповідно).
11. Оприлюднення та доведення до відома
- • Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97
- • Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» Стаття 21-1 . Доведення до відома населення законів України та інших нормативно-правових актів
- • Закон України “Про Регламент Верховної Ради України«У статті 139 «Публікація законів та інших актів Верховної Ради у друкованих засобах масової інформації є офіційним опублікуванням».
- • Закон України «Про Кабінет Міністрів України» стаття 52
Доведення адміністративного акта до відома особи здійснюється шляхом:
- 1) вручення акта або надсилання його поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення);
- 2) надсилання на адресу електронної пошти чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку;
- 3) публічного оголошення, оприлюднення згідно з вимогами законодавства;
- 4) усного повідомлення у випадках, передбачених законом.
Стаття 75 Закону «Про адміністративну процедуру»
12. Дія акту в часі та втрата чинності
Адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності.
Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок:
- 1) його виконання;
- 2) закінчення строку його дії;
- 3) відкликання правомірного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86–88 цього Закону);
- 4) визнання недійсним протиправного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (статті 86, 87, 89 цього Закону);
- 5) його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом;
- 6) з інших причин, визначених законом.
13. Ключові положення про виконання адміністративного акту
- – За загальним правилом, адміністративні акти виконуються (реалізуються) добровільно;
- – Адміністративні органи за ЗАП отримують повноваження щодо примусового виконання своїх адміністративних актів;
- – Грошові стягнення – і надалі стягуються не за ЗАП, а за законодавством про виконавче провадження;
- – Перед застосуванням заходів впливу – завжди попередження і можливість добровільного виконання.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.