16 червня 2026 року у Шевченківському районному суді Львова адвокат Лариса Криворучко заявила клопотання про відвід колегії суддів, виступила проти продовження запобіжного заходу та порушила питання про умови утримання підзахисного Вячеслава Зінченка. При цьому вона публічно повідомила суду, що не може погодити правову позицію з клієнтом.
Однак є обставина, яка передує будь-яким питанням про непогоджену позицію і робить їх другорядними: відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України, право Криворучко на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 05 червня 2026 року по 05 червня 2027 року на підставі рішення Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 05.06.2026 року згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
“Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п.3 ч.1 ст.31 ЗУ “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” з 05.06.2026 по 05.06.2027 на підставі рішення ДП КДКА Вінницької області від 05.06.2026 року”, – відображена інформація у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Що каже Криворучко і що кажуть реєстри
Сама Криворучко стверджує, що суд скасував рішення КДКА Вінницької області, на підставі якого зупинено її свідоцтво. Однак жоден із офіційних реєстрів цю інформацію не підтверджує.
Єдиний реєстр адвокатів України станом на дату засідання фіксує зупинення права на адвокатську діяльність. Єдиний державний реєстр судових рішень не містить відомостей про судове рішення про скасування рішення КДКА Вінницької області.
За відсутності верифікованого підтвердження в офіційних реєстрах твердження Криворучко залишається її власною заявою, а не встановленим фактом.
Правові наслідки участі адвоката із зупиненим свідоцтвом
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зупинення права на заняття адвокатською діяльністю означає, що особа не має права здійснювати адвокатську діяльність у цей період. Це пряма законодавча заборона — не рекомендація і не підстава для дискреції суду.
Участь у судовому засіданні як захисник є адвокатською діяльністю в розумінні ст. 19 Закону. Отже, якщо свідоцтво Криворучко залишалося зупиненим 16 червня 2026 року, її участь у засіданні є здійсненням адвокатської діяльності особою, яка не має на це права.
Процесуальні наслідки такої участі є серйозними. Ухвали, прийняті за участю особи із зупиненим свідоцтвом, можуть бути оскаржені з підстав порушення права на захист. Зокрема, якщо відвід колегії суддів було заявлено особою, яка юридично не є адвокатом у відповідний момент, процесуальна цінність цього клопотання є сумнівною. Аналогічне питання постає щодо будь-яких інших процесуальних дій, вчинених нею у цей день.
Порівняння з іншими адвокатами у справі
Показово, що саме Криворучко на засіданні 16 червня заявила відвід колегії суддів, посилаючись на те, що суд допускав до засідань адвокатів Вороняка та Сулиму в періоди зупинення їхніх свідоцтв.
Вона наголосила: «Адвокат подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судова колегія колегіально виносить ухвалу, задовольняє таке клопотання адвоката із зупиненим адвокатським свідоцтвом, допускає його до активної участі в судовому засіданні. Незаконно продовжує запобіжний захід за участі адвоката в активний період зупинення свідоцтва, що тотально заборонено законом».
“Разом з тим, згідно з профілем адвоката Вороняка в Єдиному реєстрі адвокатів України: “Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність з 26. 12. 2025 року по 26. 01. 2026 року на підставі рішення Волинського КДКА від 26. 12. 25 року”. Крім того, згідно з профілем другого адвоката Сулими в Єдиному реєстрі адвокатів України: “Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 ЗУ з 20. 03. 2025 року по 20. 05. 2025 року на підставі рішення від 20. 03. 2025 року”, — зачитала Криворучко.
Таким чином, адвокат, яка звинувачувала суд у допуску до процесу колег із зупиненими свідоцтвами, сама виступала у засіданні в період, коли, відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України, її власне свідоцтво також було зупинене.
Питання непогодженої позиції як додаткова обставина
На тлі зупиненого свідоцтва окремо звертає на себе увагу публічна заява Криворучко про неможливість погодити позицію з підзахисним.
Пункт 3 ч. 2 ст. 21 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняє адвокату займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта. Стаття 43 Правил адвокатської етики закріплює принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом та встановлює аналогічну заборону.
Стаття 18 Правил адвокатської етики встановлює обов’язок адвоката спільно з клієнтом формувати правову позицію як передумову виконання доручення: адвокат зобов’язаний з’ясувати обставини справи, викласти клієнту правові підстави позиції та отримати підтвердження, що обрана стратегія відповідає його волі. Виступ у суді без виконання цього обов’язку є порушенням ПАЕ незалежно від причин непогодження.
Якщо, однак, Криворучко діяла із зупиненим свідоцтвом, питання про дотримання нею ПАЕ взагалі є вторинним: Правила адвокатської етики регулюють діяльність адвоката — особи, яка має право здійснювати адвокатську діяльність. Особа із зупиненим свідоцтвом у відповідний період цього статусу не має.
Мало того, адвокат Криворучко без погодженої правової позиції з клієнтом клопотала суд про відвід колегії суддів, що може говорити про її власний інтерес у цій справі та порушення профільного закону.
“Стаття 75 КПК передбачає чіткий перелік підстав для відводу колегії суддів. Пункт 4 вимагає від особи, яка заявляє такий відвід, навести обставини, які викликають сумніви в неупередженості суду. Всі ці порушення, які мали місце, на думку захисту, зводяться до єдиного — незгоди з процесуальними рішеннями або діями, які були вчинені колегією суддів. Відтак такі обставини можуть бути підставою для оскарження в подальшому в апеляційній чи касаційній інстанції, але вони не можуть бути підставою для відводу колегії суддів”, — відповів на це прокурор.
Висновок
Участь Лариси Криворучко у засіданні 16 червня 2026 року потребує перевірки за двома напрямами.
Перший — чи мала вона право на участь у засіданні як адвокат. Відповідь залежить від того, чи було насправді скасовано рішення КДКА Вінницької області. Офіційні реєстри цього не підтверджують. Її власна заява про скасування без верифікованого джерела є недостатньою підставою.
Другий — чи порушила вона вимоги ст. 18 та 43 Правил адвокатської етики щодо погодження позиції з клієнтом перед виступом у суді. Якщо свідоцтво залишалося зупиненим, це питання є похідним від першого.
Обидві обставини є предметом, який підлягає перевірці дисциплінарною палатою КДКА.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.