Адвокат Олег Шрам в коментарі виданню УНН заявив, що аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть бути законною підставою для початку досудового розслідування, але самі по собі доказом вчинення злочину не є, а ключова проблема — не в самій ідеї аналітичної роботи БЕБ, а в тому, що на практиці цей інструмент дедалі частіше використовується для тиску на бізнес.
Підстава для розслідування — це не доказ
За словами Шрама, ідея створення аналітичного підрозділу БЕБ передбачала, що його працівники аналізуватимуть інформацію з державних баз даних і самостійно виявлятимуть можливі ознаки економічних злочинів. Проте, наголошує адвокат, принципово важливо не змішувати підставу для початку кримінального провадження і доказ вини: «Сам по собі аналітичний продукт не є і не може бути доказом будь-чого. Тобто це лише підстава для початку кримінального провадження».
На переконання Шрама, ризики виникають не через саму законодавчу модель аналітичної роботи, а через її практичне застосування: «Питання, як воно використовується і наскільки вони законно це роблять. Дуже багато питань, коли пишуть у довідці те, що їм потрібно, або наскільки об’єктивні ці довідки і це використовується як підстава».
Адвокат додав, що в нього є питання саме до добросовісності використання цих повноважень — чи немає в цьому елементів зловживання з метою безпідставно розпочати провадження, втрутитися в законну господарську діяльність або досягти іншої мети, оскільки будь-яку норму закону можна застосовувати як відповідно до її призначення, так і всупереч йому.
Кримінальні справи проти авіакомпаній через лізинг літаків
Як ілюстрацію того, про що йдеться, УНН наводить справи БЕБ щодо щонайменше п’яти авіаперевізників — МАУ, «Авіакомпанії Константа», «Урги», Н3Operations та «Скайлайн» — за версією слідства, не сплачених додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті за використання інтелектуальної власності, а самі повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як «обладнання». За наявною інформацією, в основу цих проваджень лягли аналітичні висновки, підготовлені після публікації попередньою командою Державної податкової служби у 2024 році статті з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті; представники авіаційної галузі стверджують, що відповідні документи текстуально майже ідентичні між собою. За словами заступниці директора департаменту трансферного ціноутворення ДПС Вікторії Касьян, наведеними тим самим виданням, лише за результатами однієї податкової перевірки лізингові платежі авіакомпаній було перекваліфіковано в роялті — решта перевірок порушень не виявила.
Що вже говорила судова практика про доказову вагу аналітичної інформації
Партнер і юрист адвокатського об’єднання Carlton & Amrok Артур Ступак та Анна Демченко у публікації в «Законі і Бізнесі» навели практику Верховного Суду в адміністративних (податкових) справах, згідно з якою податкова інформація з інформаційно-аналітичних баз даних не є належним доказом у розумінні процесуального закону: постанова Верховного Суду від 12.04.2020 у справі №160/93/19, а також постанови від 20.03.2018 у справі №804/939/16 та від 04.01.2024 у справі №120/9359/21-а. Це позиція названих авторів щодо податкових спорів в адміністративному судочинстві, яку слід відрізняти від питання доказової ваги аналітичних довідок безпосередньо в кримінальному провадженні — практика Касаційного кримінального суду з цього питання потребує окремої перевірки за конкретними реквізитами.
Правові рамки аналітичної діяльності БЕБ
Аналітична діяльність визначена статтею 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» як одна з основних функцій Бюро, спрямована на збір, обробку й аналіз інформації для виявлення можливих економічних правопорушень. Водночас пункт 61.3 статті 61 Податкового кодексу України прямо забороняє органам Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури та іншим правоохоронним органам брати участь у перевірках, що проводяться контролюючими органами, і самостійно проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування; єдиним належним доказом податкового порушення залишається податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки контролюючого органу.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.