Вищий антикорупційний суд ухвалою від 3 серпня 2026 року (справа №991/7016/25, провадження №1-кп/991/89/25) порушив перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність захисника, який здійснює захист двох обвинувачених у цій справі, встановивши, що адвокат, достеменно знаючи про власну щорічну відпустку, запланову ще в січні 2026 року, повідомив суд про неможливість участі в судових засіданнях лише за день до одного із заздалегідь визначених засідань.
Обставини кримінального провадження
У провадженні ВАКС перебувають об’єднані в межах справи №991/7016/25 кримінальні провадження за обвинуваченням однієї особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 366-2 (декларування недостовірної інформації) та статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення), а також іншої особи — за частиною п’ятою статті 27 (пособництво) у поєднанні зі статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Захист обох обвинувачених здійснює один і той самий адвокат Володимир Лисенко, який є практикуючим адвокатом у власному адвокатському бюро «Володимира Лисенка».
Клопотання захисника про відкладення розгляду
27 липня 2026 року о 08:07 захисник електронною поштою направив до суду клопотання, датоване 24 липня 2026 року, у якому просив відкласти розгляд справи на дату після 23 серпня 2026 року. Обґрунтуванням слугувало перебування у щорічній відпустці з 25 липня по 23 серпня 2026 року та запланована тривала подорож, яку захисник частково планував провести в місті Бургас (Болгарія), а частково — у межах Європи та в західній частині України. На підтвердження захисник долучив копії рішення про затвердження графіка відпусток на 2026 рік (від 2 січня 2026 року), наказу про власну відпустку (від 24 липня 2026 року), картки міжнародного автомобільного страхування, договору туристичного страхування на чотирьох осіб та відомостей про бронювання готелю в транзитній зоні міста Сучава (Румунія) у ніч з 25 на 26 липня 2026 року. Обидва обвинувачені в судовому засіданні підтвердили, що наполягають на захисті виключно цим адвокатом і категорично заперечують проти залучення захисника за призначенням.
Чому суд визнав повідомлення про відпустку несвоєчасним
Суд встановив за телефонограмами в матеріалах справи, що виклик сторін, зокрема захисника, на судові засідання, призначені на серпень 2026 року, здійснено секретарем судового засідання ще 23 червня та 3 липня 2026 року, а на засідання кінця липня — також 3 липня 2026 року. При цьому графік власних відпусток захисник, як керівник свого адвокатського бюро, затвердив власним рішенням ще 2 січня 2026 року, тобто задовго до отримання цих викликів. Крім того, захисник особисто брав участь у судових засіданнях 29 і 30 червня 2026 року — тобто вже після отримання виклику на серпневі дати, а отже мав можливість заявити про заплановану відпустку тоді ж або окремим повідомленням поза межами засідання. Натомість жодних попереджень від захисника до суду не надходило аж до 27 липня 2026 року — напередодні засідання, призначеного на 28 липня 2026 року.
Суд навів власне тлумачення вимоги ч. 2 ст. 47 Кримінального процесуального кодексу України про обов’язок захисника «завчасно» повідомити суд про неможливість прибуття: повідомлення є завчасним, якщо його зроблено в момент, коли перешкода стала чи мала стати відомою захиснику, і в спосіб, що залишає суду реальний часовий резерв для вжиття компенсаційних процесуальних заходів; повідомлення напередодні засідання про обставину, відому заздалегідь (зокрема заплановану відпустку), завчасним визнати не можна, оскільки це нівелює мету норми. Суд також окремо звернув увагу, що клопотання надіслане електронною поштою з електронним цифровим підписом захисника 27 липня 2026 року, а бронювання готелю в транзитній зоні румунського міста Сучава припадає на ніч з 25 на 26 липня 2026 року, — із чого суд зробив висновок, що клопотання, ймовірно, було подане вже після перетину захисником державного кордону України.
Правові підстави порушення питання про дисциплінарну відповідальність
Суд послався на статтю 2 Кримінального процесуального кодексу України (завдання кримінального провадження, зокрема забезпечення розумних строків), частину другу статті 47 Кримінального процесуального кодексу України (обов’язок захисника завчасно повідомляти про неможливість прибуття) та статті 7, 8, 11, 27, 42 і 44 Правил адвокатської етики, затверджених з’їздом адвокатів України 2017 року, — зокрема обов’язок адвоката надавати компетентну й добросовісну правничу допомогу, надавати перевагу інтересам клієнта та не вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду. На цій підставі суд кваліфікував поведінку захисника як порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов’язків, що відповідно до частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є дисциплінарним проступком адвоката.
Водночас суд окремо зауважив, що участь захисника в цій справі не є обов’язковою за статтею 52 Кримінального процесуального кодексу України, і не ставив під сумнів право адвоката на відпустку як таке — предметом критики стало саме несвоєчасне повідомлення суду, яке позбавило суд можливості завчасно роз’яснити обвинуваченим право на залучення іншого захисника на період відсутності основного або узгодити дати засідань, а також не розглядалося питання про участь захисника в судових засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів.
Резолютивна частина та подальша процедура
Суд постановив порушити перед компетентним органом питання про дисциплінарну відповідальність захисника. Оскільки за даними Єдиного реєстру адвокатів України цей адвокат обліковується в Раді адвокатів Київської області, розгляд питання про його дисциплінарну відповідальність віднесено до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Ухвала набрала законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає; це процесуальне рішення про порушення дисциплінарного провадження, а не встановлення вини адвоката в дисциплінарному проступку — остаточне рішення про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку та про можливе стягнення приймає безпосередньо кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області за результатами власного розгляду.
Довідково
Частина друга статті 366-2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) — санкція: штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Стаття 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення — набуття активів, вартість яких більш ніж на 3000 прожиткових мінімумів перевищує законні доходи особи) — санкція: позбавлення волі від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Частина п’ята статті 27 Кримінального кодексу України (пособництво як форма співучасті). Частина друга статті 47, статті 2, 28, 36, 42, 52, 134, 135, 138, 139, 316, 318, 322, 324, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України (обов’язки захисника, засади розумних строків, порядок виклику учасників провадження, наслідки неприбуття). Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (дисциплінарний проступок адвоката). Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року (статті 7, 8, 11, 27, 42, 44).
Порушення судом питання про дисциплінарну відповідальність не є встановленням факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку — це виключна компетенція кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, рішення якої на момент підготовки матеріалу редакції не відомі.
Джерела: Ухвала Вищого антикорупційного суду від 03.08.2026 у справі №991/7016/25, провадження №1-кп/991/89/25 – court.opendatabot.ua/cause/991/89/25).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.