Адвокати Ростислав Кравець, Євген Солодко та Станіслав Броневицький в окремих коментарях виданню «Українські Новини» звернули увагу на те, що «Енергоатом» — компанія, кошти якої за версією слідства є предметом справи «Мідас», — досі не має процесуального статусу потерпілого, і на цій підставі поставили під сумнів правову спроможність кваліфікації дій фігурантів справи, серед яких колишній міністр енергетики Герман Галущенко.
Відсутність статусу потерпілого
Те, що «Енергоатом» не визнаний потерпілим у справі «Мідас», — не лише твердження адвокатів, а факт, підтверджений самим керівництвом Національного антикорупційного бюро: директор НАБУ Семен Кривонос на спільному брифінгу з САП заявив, що станом на цей момент процесуального статусу потерпілої особи в кримінальному провадженні в «Енергоатома» немає, і не пояснив, чому компанія цей статус досі не отримала і чи зверталася вона із відповідною заявою.
Аргументи адвокатів щодо кваліфікації
Ростислав Кравець звертає увагу, що попри тривалий строк розслідування у справі досі немає жодного потерпілого і жодної заяви про вимагання коштів, а сама схема, відома як «Шлагбаум», лишається без встановленого джерела неправомірної вигоди. Кравець ставить риторичне запитання: якщо НАБУ стверджує, що викрило схему на 100 млн доларів, хто саме має право на відшкодування цієї шкоди, якщо ні компанія, ні постачальники, у яких нібито вимагали кошти, збитків не визнають?
Євген Солодко вказує на суперечність між статтями Кримінального кодексу України, що інкримінуються фігурантам, і позицією самого «Енергоатому». За його словами, якщо йдеться про статтю 191 Кримінального кодексу України (привласнення або розтрата майна), незрозуміло, яка саме шкода заподіяна за відсутності визнаних компанією втрат; якщо ж йдеться про статтю 209 Кримінального кодексу України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом), постає питання, яким саме злочином були здобуті кошти, які нібито відмивалися. Солодко наголошує, що диспозиція статті 191 Кримінального кодексу України передбачає привласнення чи розтрату саме чужого майна, ввіреного особі або такого, що перебувало в її віданні, — тобто передбачає вибуття цього майна з володіння власника; якщо власник (у цьому разі «Енергоатом») заявляє про відсутність будь-яких фінансових втрат, конструкція обвинувачення на суму понад 100 млн доларів, за оцінкою Солодка, виглядає як «профанація». Юрист припускає, що справа може виявитися «мильною бульбашкою».
Станіслав Броневицький — колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, нині адвокат, — так само звертає увагу на відсутність статусу потерпілого в «Енергоатома» і вважає, що формулювання підозри радше нагадує опис лобістської діяльності, ніж класичну схему розтрати чи привласнення: на його думку, зі змісту підозри випливає щонайбільше «зловживання впливом у мікромасштабі».
Правова кваліфікація: що передбачають статті 191 і 209 Кримінального кодексу України
Стаття 191 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; кваліфікуючою ознакою за частиною четвертою є вчинення цих дій у великих розмірах або в умовах воєнного стану — санкція за цією частиною передбачає позбавлення волі від п’яти до восьми років. Стаття 209 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або майном, одержаними внаслідок суспільно небезпечного протиправного діяння, яке передувало легалізації, а також за дії, спрямовані на приховання незаконного походження таких коштів. Обидві статті за своєю конструкцією передбачають наявність попереднього суспільно небезпечного діяння, внаслідок якого майно чи кошти вибули з володіння власника або були одержані злочинним шляхом; саме на це і звертають увагу названі адвокати, вказуючи на відсутність визнаних «Енергоатомом» втрат.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.