НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права спільно з Вищою школою адвокатури провела фахову дискусію на тему «Укладення та розірвання шлюбу, реєстрація народження та смерті 2022: виклики та можливі рішення».
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Модератор заходу, Голова Комітету з сімейного права НААУ Ганна Гаро у вітальному слові відзначила, що до початку повномасштабного вторгнення сімейне право як галузь мало свої виклики, а після 24 лютого виявилася низка нових питань, пов’язаних з тим, що велика кількість жінок та дітей виїхала за межі України.
“Виїзд у перші тижні війни здійснювався з фокусом на безпеку, а не на оформлені належним чином документи для виїзду родин/дітей за кордон, тому наразі ми вже стикаємося з низкою проблем, на кшталт укладення договору з сімейним адвокатом онлайн, отримання дублікатів свідоцтв про шлюб та народження дітей, розлучення за кордоном чи в Україні, відмови консульств реєструвати розірвання шлюбу тощо. Тому маємо назрілий запит на обговорення нових викликів, на обмін досвідом та пошук шляхів їх вирішення”, – зазначила Ганна Гаро.
Член Ради Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША Інна Скузь розкрила питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану в Україні. Адвокат зазначила, що попри війну українці продовжують реєструвати шлюбні відносини між собою. За даними статистики Міністерства юстиції України, за перше півріччя 2022 року кількість охочих одружитися зросла до 104 тисяч. Інна Скузь наголосила, що така тенденція є правильною з боку закону та наслідків шлюбу, оскільки дає змогу врегулювати майнові та спадкові відносини між подружжям, а також питання виховання дітей та отримання грошової компенсації від держави у випадку загибелі одного з подружжя.
Адвокат також повідомила, що під час дії воєнного стану було внесено певні зміни до порядку реєстрації шлюбу, а саме: дозволено проводити реєстрацію шлюбу в день подання відповідної заяви, а також звільнено наречених від сплати державного мита за таку реєстрацію. Держава також пішла назустріч закоханим і спростила процедуру реєстрації шлюбу для військовослужбовців і працівників закладів охорони здоров’я. Доповідач наголосила, що виключно таким категоріям осіб під час дії воєнного стану дозволено реєструвати шлюб дистанційно без особистої присутності, звернувшись із заявою про реєстрацію шлюбу до командира військової частини або до керівника закладу охорони здоров’я.
Член Ради Комітету з сімейного права НААУ Юрій Бабенко розкрив питання судової підсудності у спорах про розірвання шлюбу та надав практичні поради щодо того, як звернутися до суд в Україні у випадку, коли обидва або хтось один із подружжя є громадянином іншої країни. Спікер висвітлив ухвали, якими ВС визначив підсудність у справах про розірвання шлюбу:
- – ухвала ВС від 15.02.2021 у справі № 61-13вп21.
- – ухвала ВС від 25.10.2021 у справі № 61-152вп21.
- – ухвала ВС від 08.07.2022 у справі № 711/7116/21.
Також адвокат розповів про деталі укладення договору з сімейним адвокатом з використанням електронного цифрового підпису та що має ним обов’язково передбачатися.
Тема спікера викликала чимало запитань учасників заходу. Зокрема щодо нормативних актів для визначення підсудності розірвання шлюбу з іноземцем. Такою є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, що укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у 1993 році у Мінську. Крім того, прикладом універсальної уніфікації норм, які регулюють питання міжнародної підсудності справ про розірвання шлюбу є Конвенція про визнання рішень про розлучення та про окреме проживання подружжя, прийнята Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права у 1970 році. На сьогодні її учасниками є 20 держав.
Про дитиноцентрований підхід у процесі розірвання шлюбу розповіла член Ради Комітету з сімейного права НААУ, член команди Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ Людмила Гриценко. Також адвокат проаналізувала низку відповідних постанов ВС. На завершення доповіді вона поділилася рекомендаціями для адвокатів, які сприятимуть реалізації дитиноцентрованого підходу до розгляду справ про розірвання шлюбу та інших сімейних спорів, як-от: під час взаємодії з клієнтами у справах про розірвання шлюбу розуміти, що таке найкращі інтереси дитини, що діти є найбільш вразливою стороною в сімейних спорах, та враховувати ці особливості і найкращий інтерес дитини при формуванні стратегії.
Конкретні кроки – це пояснення сторонам, що на етапі розірвання шлюбу варто врегулювати всі питання, пов’язані з опікою (у широкому розумінні цього слова) над дітьми. Тобто вирішити питання про проживання, утримання, виховання, навчання саме шляхом укладення відповідних договорів, за необхідності і можливості із застосуванням медіаційних і переговорних процедур.
У доповіді на тему “Особливості встановлення фактів народження і смерті в умовах воєнного стану: чи відбулося спрощення адміністративних процедур і судових проваджень?” заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, керівник Центру “Адвокат дитини” ВША НААУ Лариса Гретченко звернула увагу на міжнародні стандарти, що гарантують кожній особі право бути зареєстрованою, на посвідчення статусу особи (народження, смерть) та на громадянство. За словами спікера, у міжнародній практиці застосовний принцип визнання деяких документів, виданих окупаційною владою.
Характеризуючи поточну судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з урахуванням змін до ЦПК України Лариса Гретченко приділила увагу категоріям осіб, які мають право звернутися до суду, вимогам до оформлення заяви та додатків. Спікер також підкреслила невідкладність розгляду справ, особливості провадження, вимоги до судового рішення, а також відзначила недоліки, які спричиняють залишення заяв без руху, повернення без розгляду, відмову судом у задоволенні вимог.
Трансляція фахової дискусії доступна для перегляду за посиланням.