Відбулися наукові читання «Медичне право України: історичні аспекти, новітні тенденції та перспективи розвитку», присвячені пам’яті відомого вченого-правознавця Гладуна Зіновія Степановича.
Захід організований за ініціативою Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ спільно з кафедрою медичного права ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львівським торговельно-економічним університетом та Науково-дослідним інститутом державного будівництва і місцевого самоврядування (Львівська лабораторія прав людини та громадянина) за підтримки ГО «Фундація медичного права та біоетики України».
Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України.
Організатори обрали незвичний формат наукового заходу, адже на ньому зібралися не лише науковці, а й друзі, колеги, студенти і вчителі Зіновія Степановича Гладуна, які мали можливість поділитися споминами про нього. Модератором заходу була Ірина Сенюта – Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ.
З вітальним словом виступив д.ю.н., професор, заслужений діяч науки і техніки, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який привітав учасників та організаторів наукового зібрання. Спікер вказав, що питання медичного права були і залишаються предметом його наукової уваги, зокрема особисті немайнові права фізичних осіб. Крім того, поділився планами законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2022 рік, пов’язаними з розробкою Медичного кодексу України – такого довгоочікуваного професійною спільнотою документа. На часі залишається і виконання Україною міжнародно-правових зобов’язань у цій сфері, зокрема ратифікація Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, що була підписана від імені України ще в 2002 році.
У частині наукових читань брала участь д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «УжНУ» Сібілла Булеца, яка розкрила питання перспективи впровадження евтаназії в Україні. Професор навела приклади європейських країн, у яких це легалізовано, наголосила на необхідності внесення змін до Цивільного та Кримінального кодексів України в частині легалізації пасивної евтаназії та асистованого самогубства.
Ірина Сенюта виступила з доповіддю «Актуальні питання прав людини у сфері надання медичної допомоги крізь призму новельної практики Європейського суду з прав людини». Під час виступу спікер привернула увагу слухачів до національної судової практики та практики ЄСПЛ, яка ілюструє проблематику надання медичної допомоги. Наголосила на конструкціях, підкріплених доктринальними розробками та судовими рішеннями щодо «долі» медичних справ за відсутності патологоанатомічного розтину чи закриття справи у зв’язку з відсутністю складу злочину через неможливість встановити причинно-наслідковий зв’язок між діяннями медичних працівників і смертю пацієнта.
Професор, академік НАПрН України, головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України Наталія Гуторова висвітлила питання корупції у сфері надання медичної допомоги. Професор зазначила, що передбачені в Кримінальному кодексі України норми про відповідальність за корупційні правопорушення можуть і мають застосовуватися за корупційні правопорушення у сфері надання медичної допомоги. Також спікер вказала на прогалину чинного законодавства, зокрема відсутність відповідальності за надання й отримання винагороди медичним або фармацевтичним працівником за просування медичної продукції.
Заступник Голови Комітету, к.ю.н., доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Вікторія Валах свою доповідь присвятила аналізу проблем кваліфікації роботи медичних працівників на окупованій території як колабораційної діяльності за законодавством України. Доповідач наголосила, що будь-яка колабораційна діяльність, передбачена статтею 111-1 КК України, має визначатися з урахуванням ознаки добровільності. Остання має виключатися лише у разі, якщо вона є результатом нездоланних у конкретній ситуації перешкод (неможливість виїзду з окупованої території, відсутність засобів до існування тощо).
Також з доповідями виступили Роман Майданик, Віталій Пашков, Галина Миронова, Тетяна Блащук, Ольга Литвинова, Наталія Дубицька.