Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) 22 вересня 2026 року в справі № 676/176/18 постановила окрему ухвалу і направила її до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для реагування в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України — у зв’язку з обставинами, які, на думку колегії, можуть свідчити про вчинення групою осіб кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).
Приводом стало те, що майно колишнього депутата Хмельницької обласної ради Миколи Харкавого, заарештоване ще в 2017 році для забезпечення можливої конфіскації, згодом стало предметом цивільного спору між ним і дружиною про поділ майна подружжя, за результатами якого частину майна визнано особистою приватною власністю дружини, а записи про арешт відповідної нерухомості на момент апеляційного розгляду вже були відсутні.
Колегія АП ВАКС прямо кваліфікувала це як “фраудаторний поділ майна”, спрямований на штучне виведення активів з-під можливого звернення стягнення. Постанова окремої ухвали не є встановленням вини будь-кого з учасників цього цивільного спору — колегія суду окремо це застерегла, і остаточна правова оцінка цих обставин залежить від результатів розгляду, який проведе САП.
Основний вирок, який того самого дня залишили без змін
Окрема ухвала ухвалена в межах того самого апеляційного перегляду, за результатами якого АП ВАКС 22 вересня 2026 року залишила без змін вирок Харкавому — 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади строком на 3 роки та з конфіскацією всього належного йому майна. Вищий антикорупційний суд визнав Харкавого винним вироком від 21 січня 2022 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (закінчений замах на шахрайство в особливо великому розмірі) та за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України (підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі в особливо великому розмірі).
За версією обвинувачення, Харкавий пропонував виконувачу обов’язків директора комунального підприємства “Кам’янець-Подільська спеціалізована школа-інтернат І–ІІІ ступенів ‘Славутинка'” Хмельницької облради сприяння в її призначенні на цю посаду та запобігання проведенню перевірки закладу — в обмін на близько 50 тис. доларів США, які, за цією версією, мали надійти депутатам обласної ради.
Постанова АП ВАКС набрала законної сили з моменту проголошення; водночас за наявними даними Харкавий зберігає право на касаційне оскарження до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців.
Чому розгляд справи тривав майже дев’ять років
За наявними даними, інкриміновані Харкавому дії відносяться до 2017 року, вирок суду першої інстанції ухвалено в січні 2022 року, а розгляд апеляційної скарги фактично призупинявся з травня 2022 по квітень 2026 року — після того, як Харкавий мобілізувався до Збройних Сил України на посаду командира охорони у військовому комісаріаті, і суд задовольнив його клопотання про зупинення провадження на час проходження військової служби.
Окремі медіа висловлювали припущення, що мобілізація могла бути способом відкласти набрання вироком законної сили, а не лише виконанням військового обов’язку; це припущення належить коментаторам і не підтверджене жодним встановленим судом фактом чи офіційною позицією АП ВАКС, тому в цьому матеріалі наводиться виключно як контекст, а не як оцінка мотивів Харкавого.
Суть виявлених судом обставин щодо поділу майна
Арешт на майно Харкавого накладено в 2017 році саме для забезпечення можливої конфіскації, яка згодом і була призначена вироком 2022 року як частина покарання. У 2018 році дружина Харкавого звернулася до Франківського районного суду міста Львова з позовом про поділ майна подружжя; Харкавий подав зустрічний позов. За результатами розгляду цього цивільного спору право власності на половину квартири у Львові визнано за дружиною, а інше нерухоме та рухоме майно визнано її особистою приватною власністю.
На момент апеляційного розгляду кримінальної справи в вересні 2026 року записи про арешт відповідної нерухомості вже були відсутні. Колегія АП ВАКС дійшла висновку, що фактично відбувся поділ майна подружжя, свідомо спрямований на його штучне виведення з-під можливого звернення стягнення, — тобто на позбавлення арешту, накладеного в кримінальному провадженні, практичної ефективності через паралельне цивільне судочинство.
Правова кваліфікація і зв’язок з доктриною фраудаторних правочинів
Направлення окремої ухвали за статтею 214 КПК України означає, що АП ВАКС лише зафіксувала наявність обставин, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, і зобов’язала САП внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати перевірку в порядку, визначеному цією статтею, якщо для цього є підстави, — це не притягнення когось до кримінальної відповідальності.
Кваліфікація за статтею 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем) застосовується до службової особи; текст доступних джерел не деталізує, хто саме з учасників цивільного спору чи інших причетних осіб, на думку колегії, міг мати ознаки службової особи в розумінні цієї статті, — це питання, яке потребує окремого висвітлення після оприлюднення повного тексту окремої ухвали або результатів реагування САП.
Сама концепція “фраудаторного правочину” — правочину, спрямованого на приховання активів боржника від звернення стягнення, — розвинена насамперед у цивільній та господарській судовій практиці, зокрема Верховного Суду, у спорах між боржниками та кредиторами. Застосування цього підходу до поділу майна подружжя, здійсненого під час чинного арешту в кримінальному провадженні, є показовим прикладом поширення цієї доктрини на сферу забезпечення кримінального провадження та виконання майбутньої конфіскації.
Значення для практики забезпечення кримінальних проваджень
Позиція АП ВАКС, викладена в окремій ухвалі, формулює підхід, за яким поділ спільного майна подружжя, здійснений у порядку цивільного судочинства під час дії арешту, накладеного в кримінальному провадженні, не повинен змінювати правовий режим цього майна чи практично нівелювати ефективність арешту.
Це аналітично важлива позиція для практики забезпечення кримінальних проваджень, конфіскації та боротьби з фраудаторними правочинами загалом, оскільки вона поширює логіку захисту інтересів кредитора, вже відому цивільній практиці, на інтереси держави як суб’єкта, зацікавленого у виконанні майбутньої конфіскації.
Водночас це позиція однієї колегії апеляційної інстанції в межах окремої ухвали, а не правовий висновок Верховного Суду чи Великої Палати, тому її остаточне значення для судової практики залежатиме від того, чи будуть аналогічні підходи підтримані в подальших справах.
Що далі
САП належить відреагувати на окрему ухвалу в порядку статті 214 КПК України — зокрема вирішити питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відомостей про те, чи вже це зроблено, на момент підготовки матеріалу немає. Вирок Харкавому в частині 7 років позбавлення волі та конфіскації майна набрав законної сили з моменту проголошення постанови АП ВАКС, попри збережене за ним право на касаційне оскарження.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Поділ майна подружжя порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт— та сама юридична логіка (поділ майна подружжя як спосіб уникнути стягнення на заарештоване майно), раніше сформульована в практиці щодо цивільних боргових спорів, яку АП ВАКС тепер застосувала до кримінального провадження.
- Щодо обов`язкових умов для винесення судом окремої ухвали — процесуальні вимоги до інституту окремої ухвали, застосованого і в цій справі.
- Вчиненням боржником фраудаторного правочину для приховання активів — доктринальні витоки поняття “фраудаторний правочин”, на яке спирається висновок АП ВАКС у цій справі.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.