Обставини справи: ОСОБА_1, працюючи лікарем у центральній міській лікарні, частково заповнив авансовий звіт про відрядження в частині особистих даних і повідомив бухгалтерії недостовірні відомості про перебування в іншому місті, де проходив навчання в медичній академії післядипломної освіти. На підставі цього звіту працівниця бухгалтерії заповнила авансовий звіт і, не знаючи про те, що ОСОБА_1 у вказаний період упродовж 7-ми днів перебував на відпочинку за кордоном, внесла у звіт дані та списала кошти за проживання в гуртожитку, курси та добові на загальну суму 1399,01 грн. Підписавши авансовий звіт, ОСОБА_1 підтвердив зазначену в ньому інформацію.
Позиції судів першої та апеляційної інстанції: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за частинами 1, 4 ст. 358 КК.
Апеляційний суд залишив вказане рішення без зміни.
Позиція ККС: скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, закрито кримінальне провадження.
Обґрунтування позиції ККС: Колегія суддів ККС на підставі аналізу примітки ст.358 КК, в якій визначено поняття «офіційний документ» дійшла висновку, що обов’язковою ознакою офіційного документа як предмета злочину є належність його до документів, що складаються, видаються чи посвідчуються відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції. Невідповідність документа цьому критерію виключає визнання його офіційним.
Авансовий звіт, про який йдеться у цій справі, є документом, який особа складає і надає від себе особисто, а не як особа, якій державою делеговані повноваження видавати або посвідчувати офіційні документи. Таким чином, звіт про використання коштів, виданих на відрядження, не містить ознак документа, передбаченого ст. 358 КК.
За подібних обставин у діях засудженої особи відсутній склад злочину, передбачений частинами 1, 4 ст. 358 КК.
Виходячи з наведеного вище, вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК через відсутність у його діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 ст. 358 КК.
Детальніше з текстом постанови ККС від 30.03.2021 у справі No742/2207/17 (провадження No51-4430км20) можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071528