05 серпня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (далі – УДППЗ «Укрпошта»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» (далі – ПАТ «Укрпошта»), третя особа – ОСОБА_2, про захист авторських прав та стягнення компенсації.
Суд установив, що ОСОБА_1 є автором сценарію до кінофільму та режисером-
постановником цього фільму, знятого на кіностудії ім. О. Довженка. Роль одного із персонажів кінофільму виконувала актриса, цей персонаж у її виконанні знайшов відображення на поштовій марці, при цьому зображення відтворює фрагмент з кінофільму. Художником зображення є ОСОБА_2, який уклав з УДППЗ «Укрпошта» авторський договір.
Суд першої інстанції стягнув з ПАТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення авторського права за створення та продаж марки; компенсацію за створення і продаж Каталогу знаків поштової оплати за 2014 рік із використанням марки, а також моральну шкоду.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові.
Верховний Суд залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Аудіовізуальний твір, зокрема кінофільм, є поєднанням інших творів (сценарію,
музичних творів, малюнків тощо), для його створення можуть використовуватись вже готові такі окремі елементи або створені спеціально. При цьому об’єктом авторського права може виступати аудіовізуальний твір як єдине ціле або ж його окремі елементи. Проте самостійними об’єктами авторського права в такому творі можуть бути інші твори, які увійшли складовою частиною до цього аудіовізуального твору. Автор кожної частини аудіовізуального твору зберігає авторське право на свою частину. Частина твору в контексті обставин цієї справи є охороноздатною, якщо вона може використовуватися самостійно, є результатом творчої діяльності автора і є оригінальною.
Персонаж підлягає правовій охороні, якщо він є самостійним результатом творчої праці автора й виражений в об’єктивній формі, наділений специфічними
рисами чи їх сукупністю (вигляд, стиль розмови, поведінка, характер тощо), які виокремлюють та індивідуалізують його з-поміж інших персонажів, та у зв’язку із цим він здатний запам’ятовуватися, що в цілому може стати успішним для його
комерційного використання (але не обов’язково).
Аудіовізуальний твір є складним синтетичним твором, який органічно поєднує як
охоронювані, так і не охоронювані авторським правом результати творчої діяльності. Аудіовізуальний твір поєднує об’єкти, які можуть використовуватись окремо від нього, а також елементи, що не можуть об`єктивно існувати окремо від нього.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що сама по собі та обставина, що позивач є режисером-постановником та автором сценарію (у співавторстві з іншою особою), не дає підстав для висновку, що саме позивачу
належить авторство щодо такого персонажу, як монахиня (ігуменя), що втілений
у аудіовізуальному творі акторкою ОСОБА_8, та цей персонаж є результатом творчої діяльності позивача, його творчим задумом. Отже відсутні підстави вважати, що частина твору, а саме цей персонаж, у контексті обставин цієї справи підлягає правовій охороні та є охороноздатним. Надаючи правову оцінку висновкам експертів у сукупності з іншими доказами у справі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що є установленим факт створення поштової марки на основі фрагменту аудіовізуального твору (кінофільму), однак позивач не є власником майнових прав на аудіовізуальний твір у цілому, не довів авторство на окрему складову частину твору (персонаж), що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі No 761/13278/16 (провадження No 61-10612св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98812653