Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Булінг: попередження, відповідальність, захист. Навчання без страху”, Ковна Уляна, адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики ЛНУ ім І.Франка, розповіла про дискримінацію та її ознаки, акцентувала увагу на адміністративній відповідальності за вчиненням булінгу.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6.09.2012 (зі змінами 13.05.2014) п. 2 ч. 1 ст. дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Потрібно зауважити, що найбільш дискримінують людей за віком, за ознакою інвалідності і майновим станом.
Ознаками дискримінації є:
- • упереджене ставлення;
- • наявність образ, хамської поведінки, приниження і насильства;
- • необґрунтована відмова в прийомі на роботу, в навчанні і розвитку
- професійних навичок;
- • неповагу чужої думки, релігійних, політичних, моральних поглядів;
- • перебільшення власних досягнень перед оточуючими, приниження чужих достоїнств
Анти дискримінаційне право забороняє по-різному ставитися до осіб чи груп людей, що перебувають в однакових ситуаціях, а також однаково ставитися до осіб чи груп людей, що перебувають в різних ситуаціях.
Типи дискримінації:
- неофіційна або законодавчо обґрунтована
- пряма
до особи ставляться у менш сприятливий спосіб, у порівнянні з тим, як ставилися чи могли б ставитися до інших осіб у подібній ситуації, причиною такого ставлення є наявність певної ознаки у особи.
- непряма
нейтральне правило, критерій чи практика, що впливає на групу осіб, які мають певну ознаку, значно більше, ніж на інших осіб в аналогічній ситуації якщо ці правила, критерії чи практика об’єктивно не виправдані законною метою, засоби досягнення цієї мети не є адекватними та необхідними.
• по виду діяльності та сфері прояву: на роботі, в сім’ї, в політичному житті
• за ознаками тієї соціальної групи, до якої вона може бути застосована.
Прояви дискримінації є однією із характеристик булінгу. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку однієї людини або групи до іншої людини або людей. Це особлива форма взаємовідносин, яка ґрунтується на дискримінації, насильстві та агресії.
Головні компоненти булінгу:
- а) агресивна і негативна поведінка;
- б) здійснюється регулярно;
- в) відбувається у відносинах, учасники яких мають не однакову владу;
- г) ця поведінка є навмисною
Адміністративна відповідальність неповнолітніх ( ст.13 КУпАП) наступає в разі вчинення особами віком від 16 до 18 років адміністративних правопорушень. Коли особа по віку не підпадає під дану категорію, то відповідно до ст .184 «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей», то батьки чи особи, що їх замінюють несуть адміністративну відповідальність.
Відповідно до (ст.24-1 КУпАП) за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
- зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
- попередження;
- догана або сувора догана;
- передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу
Адміністративне стягнення накладається не пізніше як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому – не пізніше як через 2 місяці з дня його виявлення, за винятком, коли справи підвідомчі суду.
Якщо підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через 1 місяць з з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Алгоритм дій адвоката при першому контакті з дитиною-правопорушником (:271 КУпАП, 19,20 ЗУ )
- Ознайомлення з матеріалами провадження про адміністративне правопорушення щодо дитини-правопорушника
- Роз’яснення дитині-правопорушнику його права із врученням відповідної пам’ятки про права дитини-правопорушника
- Роз’яснення дитині-правопорушнику суті адміністративного правопорушення
- З’ясування обставин адміністративного правопорушення у викладенні дитини-правопорушника, отримання від нього інформації та узгодження правової позиції
- Збирання доказів, які спростовують вину дитини-правопорушника (клопотання, запити, документи які характеризують особу)
- Подання скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу
Алгоритм дій адвоката при першому контакті з дитиною-потерпілим (269,271 КУпАП)
- З’ясування обставин адміністративного правопорушення у викладенні дитини-потерпілим, отримання від неї інформації
- Збирання доказів про вчинене адміністративне правопорушення щодо дитини-потерпілого (заяви, клопотання, запити)
- Складення заяви про вчинення адмін. правопорушення щодо дитини-потерпілого
- Клопотання до органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, суду про ознайомлення з матеріалами провадження
- Роз’яснення дитині-потерпілому її права (із врученням відповідної пам’ятки) та суті правопорушення (копії матеріалів)
- Узгодження правової позиції з дитиною
- Подання скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу