АДВОКАТУРА, НОВИНИ

Від штрафу до моральної шкоди: як довести булінг і захистити порушене право в суді? – адвокат Гретченко

Від штрафу до моральної шкоди: як довести булінг і захистити порушене право в суді розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками булінг, а саме:

  • 1. Законодавчі зміни щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми, запровадження заходів безпеки та організації безпечного освітнього середовища.
  • 2. Множинність суб’єктів реагування та вибір ефективних способів захисту прав в ситуації булінгу
  • 3. Докази і особливості доказування у справах про булінг та пов’язаних з цим спорах.
  • 4. Дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно – правова відповідальність у справах про цькування в закладах освіти та осередках дозвілля дітей: актуальна судова практика
  • 5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства в закладі освіти. Медіація.

У рамках характеристики булінгу акцентовано на наступному:

1. Законодавчі зміни щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми, запровадження заходів безпеки та організації безпечного освітнього середовища

Нормативна база:

  • Закон України «Про освіту»;
  • Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
  • КУпАП (ст. 173-4 – булінг);
  • КК України (у випадках, коли діяння набуває ознак злочину);
  • Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
  • Порядок реагування на випадки булінгу (затверджений КМУ).

Ключові законодавчі зміни:

  1. Визначення булінгу як систематичних дій (діяння або бездіяльність), що спрямовані на приниження, психологічний, фізичний, економічний чи сексуальний тиск.
  2. Запровадження адміністративної відповідальності (ст. 173-4 КУпАП).
  3. Обов’язок керівника закладу освіти:
    1. створювати безпечне освітнє середовище;
    1. невідкладно реагувати на заяви;
    1. повідомляти поліцію та службу у справах дітей;
    1. створювати комісію з розгляду випадків булінгу.
  4. Закріплення поняття «безпечне освітнє середовище».
  5. Розширення кола суб’єктів реагування.

Відповідальність може наставати не лише за сам факт булінгу, але і за неналежне реагування керівництва закладу освіти.

2. Множинність суб’єктів реагування та вибір ефективних способів захисту

Лектор наголошує на множинності суб’єктів:

  • керівник закладу освіти;
  • педагогічні працівники;
  • засновник закладу;
  • служба у справах дітей;
  • органи опіки та піклування;
  • поліція;
  • освітній омбудсмен;
  • суд.

Ефективні способи захисту:

  1. Подання заяви директору.
  2. Звернення до поліції (ст. 173-4 КУпАП).
  3. Оскарження бездіяльності керівника.
  4. Звернення до суду:
    1. про відшкодування моральної шкоди;
    1. про визнання бездіяльності протиправною;
    1. про захист честі та гідності.

Підкреслено необхідність правильної кваліфікації: булінг ≠ конфлікт.

3. Докази і особливості доказування у справах про булінг

Особливості:

  1. Необхідність доведення систематичності.
  2. Встановлення дисбалансу сил.
  3. Наявність умислу.

Докази:

  • пояснення дітей;
  • пояснення батьків;
  • пояснення педагогів;
  • відео- та аудіозаписи;
  • скріншоти (у випадках кібербулінгу);
  • висновки психолога;
  • медичні довідки;
  • акти службових розслідувань;
  • протоколи поліції.

Варто звернути увагу на складність оцінки показань малолітніх та необхідність психологічного супроводу.

4. Дисциплінарна, адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність: актуальна судова практика

1. Дисциплінарна:

Застосовується до педагогів та керівників за:

  • неналежне реагування;
  • приховування випадків булінгу.

2. Адміністративна (ст. 173-4 КУпАП):

Суб’єкти:

  • неповнолітні (з 16 років);
  • батьки (за дії дітей 14–16 років);
  • керівник закладу (за неповідомлення поліції).

Судова практика:

  • Справи про притягнення батьків до відповідальності за систематичні образи однокласника.
  • Справи щодо накладення штрафів на керівників закладів освіти за неповідомлення поліції.
  • Випадки закриття проваджень через відсутність систематичності.

3. Кримінальна:

Застосовується, якщо дії набувають ознак:

  • умисного тілесного ушкодження;
  • доведення до самогубства;
  • катування;
  • вимагання.

Лектор акцентує, що кваліфікація залежить від тяжкості наслідків.

4. Цивільно-правова:

Можливі позови:

  • про відшкодування моральної шкоди;
  • про відшкодування витрат на лікування;
  • про спростування недостовірної інформації.

Судова практика щодо:

  • стягнення моральної шкоди з батьків кривдника;
  • покладення відповідальності на заклад освіти у разі доведення бездіяльності.

5. Примирення сторін булінгу як спосіб припинення насильства. Медіація

Підкреслено, що примирення можливе лише:

  • за добровільної згоди сторін;
  • за відсутності тяжких наслідків;
  • за умови забезпечення безпеки потерпілої дитини.

Медіація розглядається як:

  • альтернативний спосіб врегулювання;
  • інструмент відновлення комунікації;
  • профілактика повторного насильства.

Особливості:

  • участь батьків;
  • залучення психолога;
  • недопустимість примусу до примирення;
  • першочерговість інтересів дитини.

Медіація не замінює юридичної відповідальності у випадках, коли склад правопорушення вже встановлений.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.

Related Posts: