Судова експертиза в екологічних справах потребує удосконалення в частині визначення шкоди довкіллю та здоров’ю людей, а також узгодження повноважень науковців як спеціалістів і судових експертів.
Такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему «Інститут судових експертиз щодо кримінальних правопорушень у сфері охорони довкілля: що не так із експертизами на досудовому етапі?», організований Комітетом НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права в рамках тижня довкілевого права.
Про це повідомляє Національна асоціація адвокатів України.
Заступниця голови Комітету НААУ Софія Шутяк, яка також модерувала захід, навела аналіз законодавства, що врегульовує питання проведення експертиз і припустила необхідність запровадження додаткової експертизи щодо визначення шкоди довкіллю та встановлення причинно-наслідкових зв’язків змін довкілля та здоров’я людей.
Вона розповіла, що на сьогодні відкрито 14 кримінальних проваджень за ст 441 Кримінального кодексу України за злочини проти довкілля, вчиненні під час повномасштабного вторгнення рф в Україну. Проте за жодною з них не оголошено вироку. За словами адвоката, судова практика свідчить про наявність певних складнощів доведення заподіяння шкоди довкіллю як кваліфікуючої ознаки для притягнення до кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну довкіллю. Є певні складнощі зіставлення результатів експертиз на досудовому етапі та судової експертизи у судовому процесі. Напрацьована нова судова практика, яка формує механізм притягнення до відповідальності за фактично заподіяну шкоду з огляду на існуючі такси, проте вплив на екосистеми потребує ще правового регулювання. Тож необхідно напрацьовувати відповідні методики та готувати навчальні програми для експертів у цій сфері, зазначила Софія Шутяк. https://www.youtube.com/embed/1e3zbahwzfA?si=0p8UbSAlcH4SFPcE
Під час своєї доповіді експерт з інженерно-екологічної експертизи Олег Картавцев наголосив на складності визначення шкоди довкіллю в рамах інженерно-екологічної експертизи, оскільки така процедура проводиться шляхом дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об’єкти довкілля і не має на мені визначати шкоду довкіллю. З огляду на це варто розвивати порядок проведення експертиз, а також запровадження арбітражних проб.
Доктор біологічних наук, керівник наукового відділу Національного природного парку «Тузловські лимани» Іван Руссєв наголосив, що визначальну роль у дослідженнях відіграють саме науковці, які системно збирають дані та проводять експертизи. Зокрема, він нагадав, що фактом загибелі дельфінів під час війни відкрито кримінальне провадження Одеською обласною природоохоронної прокуратурою за статтею 441 ККУ, а взірці дельфінів направлено на експертизу до Італії та Німеччини.
Експерт із пожеж та піротехніки Олег Гаврилюк вказав на складності проведення досліджень, зокрема через обмеження доступу до предметів дослідження, встановлення комплексного впливу, збереження доказів, оперативності їхнього фіксування.
Начальник управління кримінально-правового захисту, банкрутств та проблемних активів Дирекції з правого забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг» Олег Омельченко розповів про досвід компанії у зборі даних через вчинення екоциду, зокрема обстріли та руйнування Авдіївського коксохімічного заводу. Він звернув увагу на верифікації лабораторних досліджень, наявності збереження зібраних взірців до винесення рішення по суті та формування довіри до роботи контролюючих органів.
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.