Чому Верховний суд не влаштовує сильна адвокатура?

«Поки адвокатура буде сильнішою за прокуратуру, ми не зможемо забезпечити обвинувальні вироки». Це – заява голови Верховного суду Валентини Данішевської, яку вона зробила під час вебінару з Асоціацією правників України. Вона викликала обґрунтоване обурення в суспільстві і нерозуміння з боку адвокатів, прокурорів, правників. AdvokatPost пояснює, чим небезпечна така позиція голови Верховного суду і до чого вона може призвести.

Верховний суд – найвищий суд у системі судоустрою України, який має забезпечувати справедливе і неупереджене правосуддя. І коли його голова говорить, що треба збільшувати кількість обвинувальних вироків – це не лише порушення правової етики і привід для дуже суттєвого занепокоєння для учасників судового процесу, це також негативно впливає на міжнародний імідж України. Бо Валентина Данішевська чітко озвучила, що налаштована на підтримку обвинувачення, а не на захист конституційних прав громадян, інвесторів і інших зацікавлених осіб, для яких принципова наявність неупереджених судів в Україні.

Зважаючи на те, що в Україні в останні роки кількість виправдувальних вироків судів не перевищує 1%, заява голови Верховного Суду про те що обвинувальних вироків недостатньо – надзвичайно тривожний сигнал. Особливо враховуючи те, що західних країнах кількість виправдувальних вироків становить близько 20%, а, наприклад, в Росії – 0,2-0,3%. Виникає питання, в якому напрямі хоче рухатися судова система України?

Не менш дивною виглядає і мотиваційна частина заяви Данішевської: в країні надто сильна адвокатура. Це викликає побоювання, що на незалежний інститут, який забезпечує захист прав і свобод громадян, може бути організована нова атака, на кшталт тієї, що відбувалася в 2018-2019 роках.

Тоді колишній заступник Адміністрації Президента Порошенка Олексій Філатов під виглядом одного з елементів «судової реформи» лобіював суттєве звуження прав адвокатів. Під його керівництвом був розроблений і зареєстрований в парламенті законопроект №9055. Цей документ не лише нівелював принцип конфіденційності в діяльності адвоката і підвищував ризики втручання в їхню роботу. Його ухвалення мого б створити реальну перспективу втрати адвокатурою своєї незалежності.

Фактично, Філатов намагався встановити контроль над роботою адвокатів, так саме, як це відбулося з судами, після його «судової реформи». Очевидно, що метою тодішньої адміністрації Президента України було послаблення прав адвокатів, зробити їх підконтрольними державній машині і як наслідок звузити права громадян. До речі, пані Данішевська очолила Верховний суд саме в результаті судової реформи Філатова і вважалася його креатурою. І судячи з останньої заяви – зараз вона логічно хоче закінчити те, що не вдалося зробити за попереднього керівництва держави.

Голова Ради адвокатів України Лідія Ізовітова вже скликала термінове засідання РАУ для обговорення позиції голови Верховного суду щодо неможливості забезпечення обвинувальних вироків поки адвокатура буде сильнішою за прокуратуру. В адвокатських колах цю заяву сприйняли як безпосередній тиск і перевищення Данішевською своїх повноважень. Від неї очікують як мінімум вибачень, а як максимум – відставки.

https://unba.org.ua/news/5573-18-chervnya-vidbudet-sya-zasidannya-rau.html

«Національна асоціація адвокатів з цього приводу збирає дуже представницький захід. На ньому ви зможете почути думки відомих юристів, правозахисників, адвокатів, правників і вам все стане абсолютно зрозуміло. Від себе можу сказати, що в завдання глави Верховного Суду не входить забезпечення винесення судами обвинувальних вироків. У нього зовсім інші функції», – зазначив народний депутат Ренат Кузьмін.

https://ukranews.com/news/708320-danishevskaya-vyshla-za-ramki-polnomochij-deputat

І хоча Верховний суд пізніше спробував ситуацію «пом’якшити» і виступив з заявою, що поширені слова Данішевської – це «недостовірна та неповна інформація», виглядало це скоріше як невдала спроба виправдання, ніж як реальне намагання врегулювати ситуацію і по суті було ще одним повтором того, що сказала Данішевська під час свого вебінару.

В цій ситуації доречнішим виглядало б скликання Пленуму Верховного суду, який має право розглядати питання про висловлення недовіри голові Верховного суду. Самі судді могли б дати оцінку заявам Данішевської і продемонструвати, чи є для них пріоритетом забезпечення змагальності судового процесу, захист прав громадян і забезпечення справедливих та неупереджених рішень.

Також критично важливо, щоб на передодні Дня Конституції України представники інших гілок влади, як законодавчої, так і виконавчої, дали чітку оцінку позиції голови Верховного суду щодо тиску на адвокатів і загрозам підвищення репресивних заходів щодо громадян з боку судів. Інакше це стане негативним сигналом для громадян стосовно того, чи можуть вони розраховувати на захист своїх прав у судах, а в міжнародних партнерів України можуть виникнути додаткові питання щодо неупередженості українського правосуддя.