Чи має право на відпустку адвокат? – Вікторія Поліщук та Віктор Вовнюк

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Право адвоката на відпустку: законодавчі гарантії, судова та дисциплінарна практика», який провели Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ, та Віктор Вовнюк, видатний адвокат України, Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

На початку вебінару Вікторія Поліщук нагадала про види та особливості надання відпусток в Україні під час дії воєнного стану.

Лектор зауважила, що право адвоката на відпустку згадується у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120.

Вікторія Поліщук звернула увагу на перелік обставин, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик, визначений статтею 138 Кримінального процесуального кодексу. В цілях кваліфікації дій адвоката, поважними причинами, зокрема, можуть визнаватися подорожі тощо.

Окреслюючи законодавчі гарантії права на відпустку, Вікторія Поліщук зазначила, що стаття 45 Конституції України передбачає право тих, хто працює, на відпочинок, що включає також надання щорічних відпусток, відпусток без збереження заробітної плати, соціальних відпусток. На сьогодні право адвокатів на відпустку не передбачено спеціальним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки» хоча й регулюють питання надання відпусток, однак окреслені законодавчі акти стосуються лише надання відпусток для працевлаштованих осіб та не регулюють питання надання відпусток для самозайнятих осіб. У цьому аспекті важливою для застосування є стаття 2 Європейської соціальної хартії (переглянутої), яка передбачає право на справедливі умови праці, що включає в себе і право на відпустку для усіх працюючих осіб, яка дедалі частіше стосується так само й самозайнятих осіб – адвокатів.

Адвокати не є суб’єктами трудових правовідносин, з ними не укладається трудовий договір на здійснення адвокатської діяльності, адвокат не є службовцем, його не приймають на роботу і не звільняють, адже свій статус і повноваження він набуває з отриманням свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат не отримує заробітної плати, а одержує від свого клієнта плату (гонорар) на підставі договору про надання правової допомоги. Правом на щорічну відпустку адвокат може користуватися на свій розсуд залежно від зайнятості в судовому процесі або у виконанні іншого доручення клієнта.

Правом на щорічну відпустку адвокат може користуватися на свій розсуд залежно від зайнятості в судовому процесі або у виконанні іншого доручення клієнта.

При цьому у своїй роботі адвокат має дотримуватися Правил адвокатської етики. Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи (ст. 44 ПАЕ). Неявка адвоката у судове засідання за певних обставин може бути кваліфікована кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури як порушення принципу законності та мати наслідком притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Судова практика у питання відпусток адвокатів є неоднозначною. До ознайомлення запропоновано Постанову Миронівського районного суду Київської області від 24.11.2023 р. у справі № 371/1303/22. Згідно обставин справи, у судове засідання 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 та його захисник не з’явилися, надіслали клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивували перебуванням ОСОБА_1 у відпустці. Дане клопотання задоволенню не підлягає у зв`язку із тим, що перебування ОСОБА_1 у відпустці не є поважною причиною неявки в судове засідання як його самого, так і його захисника. Суд розцінює клопотання ОСОБА_1 та його захисника про відкладення розгляду справи як намагання затягнути розгляд справи, з метою уникнення від адміністративної відповідальності в зв`язку із можливим закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

У Постанові ВС від 05 липня 2023 року у справі № 722/889/21 Верховний Суд зазначив наступне: «апеляційний суд визнав, що перебування захисника у відпустці не є поважною причиною його неявки, а у зв`язку з тим, що розгляд даного кримінального провадження здійснюється в умовах воєнного стану, за частих відключень електроенергії, повітряних тривог і захисник не заявляв клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, тому відкладення судового засідання, за висновками апеляційного суду, призведе до невиправданого та безпідставного затягування судового розгляду.

З матеріалів справи не видно, що в суді апеляційної інстанції дії захисника мали системний характер, або, що апеляційний суд проаналізував і співставив поведінку захисника на більш ранніх етапах кримінального провадження, що дозволяло йому дійти таких висновків.

Крім того, суд не обґрунтував, що перешкоджало йому відкласти судовий розгляд на іншу дату після 30 грудня 2022 року, коли адвокат повинен був вийти з відпустки, але до спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності (тобто до 26 січня 2023 року), особливо зважаючи на те, що в умовах воєнного стану відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не застосовуються норми, зокрема ст. 73 Кодексу законів про працю України, тобто святкові дні є робочими».

Віктор Вовнюк представив дисциплінарну практику ВКДКА у тих справах, де так чи інакше йшлося про відпустку адвоката.

В огляді дисциплінарної практики сфокусованого увагу на Рішенні ВКДКА № І-012/2023 від 27.01.2023 року за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 120/6 від 21.10.2022 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката. Адвокат, реалізуючи своє право на відпочинок, повинен діяти у спосіб, який найменше вплине на утруднення можливості надання професійної правової (правничої) допомоги клієнту. Розглядаючи скаргу суддів Вищого антикорупційного суду Особа_1, Особа_2 та Особа_3 на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 120/6 від 21.10.2022 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, ВКДКА враховує той факт, що адвокат Особа_4 завчасно, майже за два місяці до судового засідання, попередив суд про дати перебування у відпустці.

Також ВКДКА бере до уваги заявлену адвокатом Особа_4 тривалість відпустки в 23 дні, що не перевищує передбачений законодавством України строк щорічної основної відпустки. Враховуючи викладене, ВКДКА вважає необгрунтованими доводи суддів Вищого антикорупційного суду про те, що адвокат Особа_4 мав скасувати чи перенести заплановану відпустку. Також ВКДКА звертає увагу, що перебування адвоката у відпустці виключає його примусове залучення до виконання трудової функції. На переконання ВКДКА, необхідність адвоката, що перебуває у відпустці, право на яку було реалізовано належним чином, брати участь у всіх судових засіданнях нівелюватиме саму суть відпустки як способу реалізації права на відпочинок.

Окремо Віктор Вовнюк зауважив на Узагальненні дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо неявки адвокатів у судові засідання (рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VІII-010/2022 від 26.08.2022 р.), у якому одним із висновків зазначено, що особливу увагу слід приділяти оцінці причин неявки адвокатів у судове засідання у день і час, які раніше були узгоджені із судом. У такому випадку надані підтверджуючі документи, зважаючи на їх походження, можуть бути поставлені під сумнів. Так, обґрунтовуючи необхідність перенесення судового засідання, адвокат надав суду наказ про направлення самого себе у щорічну відпустку. При цьому, раніше при погодженні чергової дати адвокат не повідомляв суд про те, що планує відпустку та погодився на запропоновану судом дату. За таких обставин суд визнав неявку адвоката в судове засідання неповажною. У сукупності з іншими обставинами, дисциплінарна палата слушно врахувала цей факт при ухваленні рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (рішення ВКДКА № VI-005/2022 від 27.06.2022).

Наприкінці вебінару керівник Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук надала практичні поради для адвокатів під час реалізації права на відпустку:

• про всі відпустки потрібно повідомляти судові органи та своїх клієнтів завчасно;

• слід брати до уваги обмеження воєнного часу та Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік (стаття 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.