Чи обовʼязковий висновок органу опіки та піклування при вирішенні сімейних спорів: актуальна судова практика розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету НААУ з питань сімейного права Лариса Гретченко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками висновок органу опіки та піклування при вирішенні сімейних спорів, а саме:
- 1. Міжвідомча взаємодія органів та служб, що провадять діяльність, повʼязану із захистом прав дитини.
- 2. Процесуальний статус органу опіки і піклування у сімейних спорах за участі дитини.
- 3. Роль органу опіки та піклування у забезпеченні доступу дитини до правосуддя та представництва її інтересів.
- 4. Висновок органу опіки та піклування щодо розв’язання сімейного спору і практика його врахування судом.
- 5. Робота адвоката з висновком органу опіки та піклування та іншими доказами у сімейному спорі за участі дитини.
У рамках характеристики висновку органу опіки та піклування акцентовано на наступному:
1. Міжвідомча взаємодія органів та служб, що здійснюють захист прав дитини
Система захисту прав дитини в Україні є комплексною та міжвідомчою, і включає:
- Уповноважених (Президента з прав дитини, ВРУ з прав людини);
- центральні органи виконавчої влади (Мінсоцполітики, МОН, МОЗ, Мін’юст);
- Національну соціальну сервісну службу;
- Державну службу у справах дітей;
- органи опіки та піклування (виконавчі органи рад);
- суди, адвокатів, ювенальних прокурорів, поліцію;
- громадські організації .
Координація здійснюється через:
- міжвідомчі ради (зокрема з питань правосуддя щодо неповнолітніх);
- спеціальні порядки взаємодії (наприклад, щодо пробації, повернення дітей, соціального захисту) .
Ключовий принцип: пріоритет найкращих інтересів дитини та узгодженість дій усіх суб’єктів.
2. Процесуальний статус органу опіки і піклування у сімейних спорах
Орган опіки та піклування може виступати у різних процесуальних ролях:
- як сторона (позивач/відповідач);
- як третя особа (з або без самостійних вимог);
- як орган, що звертається до суду в інтересах інших осіб;
- як орган, що подає висновок;
- як орган, що забезпечує заміщення законного представника дитини .
Також:
- органи можуть бути залучені судом або брати участь з власної ініціативи;
- їх участь є обов’язковою у випадках, визначених законом або судом .
Органи опіки та піклування – районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення), селищних, сільських рад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сімʼї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
3. Роль органу опіки та піклування у забезпеченні доступу дитини до правосуддя
Орган опіки відіграє ключову роль у:
- забезпеченні доступу дитини до суду;
- представництві інтересів дитини, особливо при конфлікті з батьками;
- ініціюванні призначення незалежного представника або опікуна.
Згідно з підходами, викладеними у презентації:
- при конфлікті інтересів між дитиною і батьками має бути призначений незалежний представник;
- не можна допускати ситуації, коли згода батьків блокує доступ дитини до суду;
- система має гарантувати реальний доступ дитини до правосуддя .
Судова практика:
- Постанова КЦС ВС від 31.10.2024 у справі № 753/14640/23 — підтверджує необхідність забезпечення ефективного доступу дитини до суду .
4. Висновок органу опіки та піклування і практика його врахування судом
Суть висновку:
- це письмовий документ, який формується на підставі:
- обстеження умов проживання;
- аналізу участі батьків у вихованні;
- інших матеріалів справи.
Юридична природа:
- висновок є доказом, а не рішенням;
- має допоміжний і рекомендаційний характер .
Суд:
- оцінює його у сукупності з іншими доказами;
- може не погодитися, якщо:
- він необґрунтований;
- суперечить інтересам дитини.
Важливе:
- навіть якщо висновок обов’язковий за законом, його відсутність не блокує розгляд справи, інакше це порушення доступу до правосуддя.
Судова практика:
- Постанова КЦС ВС від 12.10.2022 № 559/1215/19 — висновок є доказом;
- Постанова ОП КЦС ВС від 11.12.2023 № 523/19706/19 — його відсутність не перешкоджає розгляду справи.
Також:
- суди критикують формальні або неповні висновки (відсутність аналізу, позиції батька тощо);
- бездіяльність органу може затягувати процес.
5. Робота адвоката з висновком органу опіки та піклування
Висновок — лише один із доказів, і адвокат має:
- перевіряти його повноту, обґрунтованість і об’єктивність;
- співставляти з іншими доказами;
- за потреби — оспорювати.
Важливі дії адвоката:
- збір доказів з кількох джерел;
- робота з думкою дитини (як самостійним доказом);
- залучення психолога;
- доведення самостійності позиції дитини.
Типові помилки адвоката:
- пасивна процесуальна позиція;
- неправильна стратегія захисту;
- ігнорування принципу найкращих інтересів дитини;
- формальний підхід до доказування.
Завдання адвоката — перевірити обґрунтованість висновку, підтвердити його або аргументовано поставити під сумнів.
Якщо висновок на користь клієнта, слід акцентувати на:
- відповідності висновку інтересам дитини;
- узгодженості з іншими доказами;
- повноті та об’єктивності перевірки.
Якщо висновок всупереч інтересам клієнта:
- Подати письмові заперечення (пояснення);
- Клопотати про:
- повторне або додаткове обстеження умов проживання;
- витребування матеріалів, на підставі яких складено висновок;
- відібрання пояснень у представника ООП.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.