Є документи, які навіть досвідченого адвоката змушують кілька секунд мовчки дивитися на папір.
Адвокат Марина Ілляшенко опублікувала відповідь Територіального управління ДБР у місті Києві — і назвала те, що в ній написано, «небезпечною логікою».
Ситуація проста: Шевченківський районний суд міста Києва зобов’язав уповноважену особу ДБР внести відомості до ЄРДР. Не провести складне розслідування, не забезпечити неможливе. Просто внести відомості. ДБР повернуло ухвалу суду назад — у зв’язку з «неможливістю її виконання».
«Як саме неможливо виконати ухвалу про внесення відомостей до ЄРДР? Не вистачило ручки? Завис комп’ютер? Чи в ЄРДР з’явилася нова функція: “не виконувати судове рішення, якщо дуже не хочеться”?» — запитує адвокат.
Ілляшенко кваліфікує дії ДБР не як технічну проблему, а як демонстрацію принципової позиції. «Це фактичне повідомлення державного органу: “ми бачимо ухвалу суду, але виконувати її не будемо”», — пише вона.
Правова основа питання однозначна: Конституція України закріплює обов’язковість судового рішення до виконання; КПК зобов’язує слідчого або прокурора внести відомості до ЄРДР; стаття 382 КК передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення. Жодної процедури «повернення ухвали» в КПК не існує.
«Якщо ухвалу суду про внесення відомостей до ЄРДР можна просто повернути назад із формулюванням “неможливо виконати”, то це не юридична позиція», — наголошує адвокат.
Ілляшенко описує процесуальний шлях, який проходить громадянин у такій системі: подає заяву про злочин, стикається з невнесенням до ЄРДР, оскаржує бездіяльність, отримує ухвалу слідчого судді — і замість її виконання отримує лист про «неможливість».
«Судове рішення у нас тепер не виконується, а “повертається”. Цікава новела кримінального процесу. Шкода тільки, що в КПК України я такої процедури не бачила», — резюмує вона.
Висновок адвоката виходить за межі конкретного випадку: «Якщо правоохоронний орган може не виконати ухвалу суду про внесення відомостей до ЄРДР, то завтра будь-яке судове рішення можна буде назвати “неможливим до виконання”. Не зручним. Не бажаним. Просто “неможливим”».
«Правова держава закінчується не гучним вибухом. А тихим канцелярським листом», — підсумовує Ілляшенко.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.