Депутати вважають, що у разі наявності домашнього насильства у шлюбі – строки на примирення є дискримінацією

Метою даного законопроекту є усунення перешкод у реалізації права на шлюб та права на його розірвання, що матиме наслідком в тому числі усунення порушення прав людини та випадків можливої дискримінації.

Про це йдеться в пояснювальній записці до законопроекту №5492.

Сімейним кодексом України (далі – СК України) передбачений принцип добровільності шлюбу (стаття 24), що передбачає вільну волю особи як на вступ у шлюб, так і на подальше перебування у шлюбі. Незважаючи на це, СК України передбачає норми, які суперечать вищезазначеному принципу, що призводить до порушення прав людини, а також дискримінації.

Статтею 111 СК України передбачено: «Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства». Надання строків на примирення, особливо у справах, де одна зі сторін страждає від домашнього насильства, є порушенням прав людини, дискримінацією та може мати наслідком подальше вчинення домашнього насильства та настання тяжких наслідків, таких як завдання фізичної та психологічної шкоди одному з подружжя.

У судовій практиці ми спостерігаємо таку тенденцію: якщо один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, зокрема у справах, пов’язаних із домашнім насильством, суд надає час на примирення, тим самим сприяючи подальшому продовженню насильства. Кривдники часто сприймають шлюб як право власності на жінку і відповідно право на контроль, примушування до виконання «шлюбних обов’язків» та інших форм насильства щодо неї, і саме тому категорично заперечують проти розірвання шлюбу та намагаються затягнути судовий розгляд.

Надаючи у таких випадках строк на примирення, суд не враховує, що відповідно до статті 56 СК України особа має право на припинення шлюбних відносин, а примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психологічного насильства, є порушенням її права на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Законами України1 та міжнародними договорами визнано, що домашнє насильство є не тільки аморальною, але і протиправною поведінкою, за яку передбачена відповідальність, а держава має прямі зобов’язання забезпечити особі захист від такої поведінки, і, відповідно, призначення строку на примирення є порушенням цих зобов’язань держави.

1 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. 173-2 КУпАП, ст. 126-1 КК України.