Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди може враховуватися судом при призначенні покарання як обставина, що його пом’якшує (ст. 66 КК), або як обставина, що позитивно характеризує особу винуватого (ст. 65 КК). Для врахування цієї обставини слід зібрати докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування (компенсації) завданих збитків або усунення заподіяної шкоди (наприклад, заяви і розписки потерпілих, квитанції, інші фінансові документи), які долучаються до матеріалів кримінального провадження, а також у належній процесуальній формі зафіксувати як згоду винуватого на добровільне відшкодування такої шкоди, так і згоду потерпілого на відповідний спосіб її відшкодування. Такою процесуальною формою можуть бути: усна заява, оформлена відповідним протоколом або зафіксована в журналі судового засідання і засвідчена підписом винуватого та потерпілого; письмова заява, що подається потерпілим, винуватим до органів, які здійснюють кримінальне провадження. У кожному випадку повинні бути зібрані докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, які долучаються до матеріалів кримінального провадження
Обставини справи: місцевий суд, визнаючи ОСОБА_1 винуватою та засуджуючи за ч. 4 ст. 296 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК, врахував, зокрема, таку обставину, що пом’якшує покарання, як добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій особі, а саме відшкодування матеріальних збитків на реставрацію зуба у розмірі 1 000 грн, що підтверджується розпискою потерпілої ОСОБА_1. У вказаній справі цивільний позов не заявлявся.
Апеляційний суд ухвалив новий вирок, яким скасовано вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання. Ухвалено новий вирок, за яким ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 296 КК призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК – 3 роки обмеження волі. Постановляючи новий вирок, колегія суддів враховувала, зокрема, таку обставину, що пом’якшує покарання, як добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
На вирок апеляційного суду було подано касаційні скарги, у тому числі потерплою та прокурором. У касаційній скарзі потерпіла, ставлячи вимогу про
скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді
апеляційної інстанції, вказує на те, що піддалася умовлянням та обіцянкам рідних засудженого та не заявляла цивільного позову. Разом з цим, вона вважає, що відшкодований засудженим розмір шкоди в сумі 1 000 грн є недостатнім, оскільки вона перенесла моральні та фізичні страждання у більшому розмірі.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну
відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м’якості. Прокурор стверджує про безпідставність застосування ст. 69 КК, вважаючи, що добровільне відшкодування шкоди не можна розцінювати як обставину, що пом’якшує покарання ОСОБА_1. Прокурор вказує на те, що добровільне відшкодування ОСОБА_1 шкоди потерпілій носило лише формальний характер, про що у матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілої про відшкодування їй засудженим 1 000 грн на реконструкцію зуба, а також те, що апеляційним судом не враховано показання потерпілої ОСОБА_2, яка під час апеляційного розгляду зазначила, що їй завдано набагато більшої моральної шкоди, оскільки вона тривалий час лікувалася від перенесеної травми, постійно перебуває в стані сильного душевного хвилювання та побоювання за своє життя, змушена вживати заспокійливі ліки, душевний неспокій негативно впливає на її сім’ю. Психічний стан тривоги, розгубленості, відчаю на момент посягання був у потерпілої реальний, оскільки вона чітко усвідомлювала та відчувала загрозу своєму життю після приставляння до скроні пістолету, у зв’язку з чим потерпіла наполягала на призначенні суворого покарання.
Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС визнала вирок апеляційного суду незаконним та необґрунтованим в частині застосування ст. 69 КК при призначенні засудженому покарання з огляду на таке.
Апеляційним судом враховано обставино, що пом’якшує покарання — добровільне відшкодування шкоди, що надало підстав для застосування ст. 69 КК. Добровільне відшкодування шкоди має важливе значення при призначенні
покарання: відповідно до ст. 66 КК пом’якшує покарання, відповідно до ст. 65 КК
позитивно характеризує особу винного.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди означає
добровільне задоволення у повному обсязі обґрунтованих претензій потерпілого, що засновані на матеріалах кримінального провадження. Таким чином критеріями для визначення способу відшкодування (компенсації) шкоди є вид завданої шкоди (моральна, фізична, майнова), позиція потерпілого, яка має пріоритетне значення.
Оскільки згода винуватого на добровільне відшкодування (компенсації) шкоди, а також згода потерпілого на відповідний спосіб її відшкодування (компенсації) має правове значення, то належною процесуальною формою фіксації може бути: усна заява, оформлена відповідним протоколом або зафіксована в журналі судового засідання та засвідчена їх підписом; письмова заява, що подається потерпілим, винним до органів, які здійснюють кримінальне провадження. У кожному окремому випадку повинні бути зібрані докази, що підтверджують факт добровільного відшкодування (компенсації) завданих збитків або усунення (загладжування) заподіяної шкоди (наприклад, заяви і розписки потерпілих, квитанції, інші фінансові документи), які долучаються до матеріалів кримінального провадження.
Апеляційний суд врахував добровільне відшкодування шкоди, як обставини, що пом’якшує покарання, та підстави для застосування ст. 69 КК, посилаючись на розписку потерпілої в матеріалах кримінального провадження. Однак, апеляційний суд не врахував розмір такого відшкодування, а саме 1 000 грн, а також думку потерпілої, яка під час апеляційного розгляду наполягала на реальному відбуванні покарання та пояснювала обставини такого відшкодування, понесені нею матеріальні та моральні страждання в більшому розмірі, ніж той, що їй відшкодовано. Разом з цим, апеляційний суд враховував такі пояснення при мотивуванні рішення щодо необґрунтованості застосування ст. 75 КК при призначенні засудженому покарання.
Детальніше з текстом постанови ВС від 15.02.2022 у справі No 283/460/21 (провадження No 51-4891км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reestr.court.gov.ua/Review/103487249
.