Документальне оформлення трудових відносин. Колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку: адвокат Звєрєва

Під час марафону вебінарів у Вищій школі адвокатури на тему “Документальне оформлення трудових відносин”, Звєрєва Людмила, адвокат, радник Crowe Mikhailenko, член Палати податкових консультантів, експерт з господарського, трудового права та податкових спорів, розповіла про документообіг, а саме про колективний договір та правила внутрішнього трудового розпорядку.

Колективний договір існує не тільки в Україні, а майже в усіх розвинутих країнах світу. Колективний договір – це перший документ, який просять надати під час перевірок з питань додержання трудового законодавства та з питань охорони праці.

Відповідно Закону України “Про колективні договори і угоди”, зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

Взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин полягають в наступному:

  • зміни в організації виробництва і праці;
  • забезпечення продуктивної зайнятості;
  • нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
  • участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
  • режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
  • умов і охорони праці;
  • забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
  • гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
  • умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;
  • забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • заборона дискримінації.

Щодо правил внутрішнього трудового розпорядку, то вони не замінюють колективний договір. Їх наявність у роботодавця обов’язкова. Правила внутрішнього трудового розпорядку приймаються безпосередньо працівниками та затверджує їх директор.

З правилами внутрішнього трудового розпорядку мають бути ознайомлені всі працівники до початку роботи.

Правила внутрішнього трудового розпорядку є другим документом про який запитує держпраця під час перевірок з питань додержання трудового законодавства та з питань охорони праці.

Трудовий колектив має право обрати уповноваженого представника трудового колективу.

З правилами внутрішнього трудового розпорядку не ознайомлюються під підпис постачальники товарів, робіт, послуг.

Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з питань праці і соціальної політики No 213 від 20.07.1984 р.

• Загальні положення

• Порядок прийняття та звільнення працівників і службовців

• Основні обов’язки працівників і службовців

• Основні обов’язки адміністрації

• Робочий час і його використання

• Заохочення за успіхи в роботі

• Відповідальність за порушення трудової дисципліни

Методичні рекомендації щодо оплати праці працівників малих підприємств, схвалені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 р. No186

У Положенні про оплату праці пропонується визначати:

• категорії (групи, професії або посади) працівників, для яких вводиться почасово-преміальна, відрядна, відрядно-преміальна система оплати праці;

• для кожної системи оплати праці наводиться характеристика цієї системи:

  • показники, за виконання яких нараховується основна заробітна плата;
  • тарифні ставки (тарифні сітки), схема посадових (місячних) окладів, за якими нараховується заробітна плата;

• зміст та основні параметри системи оплати праці та порядок нарахування основної та додаткової заробітної плати при відрядній оплаті праці;

• види преміювання, порядок встановлення та позбавлення премій, доплат, надбавок та інших винагород і заохочувальних

виплат;

• перелік недоліків та упущень у роботі, за які ці заохочувальні виплати можуть бути зменшені або працівник може бути їх

позбавлений;

• система оцінки результатів праці та особистих якостей працівників з визначенням напрямів та порядку її застосування;

• інші питання, які стосуються питань оплати праці та матеріального стимулювання працівників.