Домашнє насильство та злочин, пов’язаний із домашнім насильством: адвокат Ольга Семенюк

Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Домашнє насильство (кримінальний аспект) та Злочин, пов’язаний із домашнім насильством”, Ольга Семенюк, адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ, розповіла про склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України «Домашнє насильство» та особливості притягнення до відповідальності за цією статтею, та визначила об’єм поняття «злочин, пов`язаний із домашнім насильством» та межі його застосування.

В статті 126(-1) Кримінального кодексу зазначається, що домашнє насильство, тобто умисне, систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення життя потерпілої особи, – карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

В даному випадку об’єктом злочину є здоров’я і нормальний психологічний стан особи. Додатковим, факультативним об’єктом можуть виступати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканість.

Потерпілий від цього злочину може бути лише спеціальним. Ним можуть бути тільки один із подружжя чи колишнього подружжя або інші особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Щоб визначити межу, хто може бути потерпілим а хто ні, потрібно звернутись до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», де чітко, незалежно від факту спільного проживання, наведений перелік осіб на яких поширюється законодавство.

Потрібно звернути увагу, що об’єктивну сторону злочину складають:

  1. Діяння (3 форми насильства)
  • Фізична форма насильства – це не лише активні дії коли б’ють, штовхають, щоб завдати шкоду іншій особі, а це також можуть бути бездіяльність (залишення у небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані), незаконне позбавлення волі.
  • Психологічна форма насильства включає словесні образи, погрози, в тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, контроль в репродуктивній сфері
  • Економічне насилля включає позбавлення житла, майна, їжі, документів, а також залишення людей похилого віку без необхідного для життя
  1. Його наслідки
  2. Причинний зв’язок між діяннями і наслідками

Потрібно зазначити, що розгляд причинного зв’язку між діяннями і наслідками є дуже важливим об’єктивним фактором при розгляді справи у суді.

Відповідно до ст.126(-1) Кримінального кодексу, закінченим злочин вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, в результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в терміновому заборонному приписі, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства.

заява про скоєння кримінального правопорушення може містити одразу інформацію про три факти, навіть якщо про два попередні випадки правоохоронним органам не було відомо.

акцентує увагу лектор

Обов`язковою умовою визнання судом злочину – незалежно від його родового чи безпосереднього об`єкту – пов`язаним із домашнім насильством, є відображення зазначеного у формулюванні обвинувачення (у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті) із встановленням органами досудового розслідування відповідних фактичних обставин (ступінь родинних відносин або спорідненості між потерпілим та винуватцем, характер насильства тощо). Інакше підозрюваний (обвинувачений) буде позбавлений процесуальної можливості ефективно захищатися та спростувати висунуте обвинувачення.