Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Дотримання особистих кордонів в адвокатській діяльності”, Оксана Сєдашова, психолог, PhD, бізнес-тренер, фахівець з емоційного інтелекту, розповіла про особисті кордони та їх дотримання в професійній сфері при здійсненні адвокатської діяльності, а також про морально – етичні правила здійснення послуг та надання порад і консультацій.
При наданні правової допомоги, адвокату потрібно бути дуже обережним, особливо коли клієнт вимагає дуже багато і вирішення певного питання повністю перекладає тільки на адвоката.
Останні наукові дослідження показали, що найважливіший ресурс людини – це енергія. Щоб адвокату зберегти свій енергетичний потенціал при виконанні своїх професійних обов’язків, потрібно познайомитись із моделлю Драматичного Трикутника Карпмана.
Трикутник Карпмана – психосоціальна модель взаємодії людини в транзактному аналізі, яка використовується в психології, психотерапії.
До Драматичного Трикутника Карпмана належать:
- Переслідувач (агресивний, злий, осуджуючий)
- Рятівник ( надмірно допомагає, схильний до самопожертвування, потребує бути потрібним)
- Жертва ( зневажений, безпорадний,скаржиться на незадовільність потреб)
Адвокат може бути як в ролі рятівника, так і в ролі жертви і переслідувача.
Якщо адвокат опиняється в ролі рятівника, то він буде виконувати багато роботи без гонорару, цілодобово приділяти клієнту увагу, надмірно допомагати. В такій ситуації адвокат витрачає дуже багато енергії і тому йому потрібно бути обережним, щоб не нашкодити своїй репутації.
Адвокат в ролі жертви – це коли клієнт відмовляється платити гонорар, постійно погрожує і має неадекватну поведінку.
Адвокат в ролі переслідувача вступає в суперечки з партнерами, ставлячи певні вимоги, проявляє незадоволеність виконанням роботи.
Протягом дня такі ролі можуть змінюватись до 20 разів і більше.
Адвокату потрібно взяти відповідальність і самосвідомо аналізувати куди він може потрапити, і чітко слідкувати за своєю позицією, адже адвокат не повинен бути в жодній із цих ролей.
До Трикутника Карпмана легко потрапити, ставши Рятівником якоїсь Жертви, тобто взяти на себе чужу відповідальність. Один із способів – дати пораду, інший – здійснити безоплатну допомогу.
Після цього Рятівник стає жертвою, а його Переслідувачем стане той, кому допоміг.
Далі йде « перекидання» у вже побудованому Трикутнику Карпмана.
Тому:
- Не можна давати порад
- Не можна брати відповідальність за те, що не знаходиться під контролем адвоката
- Не можна робити за людину те, що вона має робити самостійно
- Не варто пропонувати свої послуги (ресурси)
В основі безпечної допомоги людям ( близьким або друзям) – грамотний розподіл відповідальності, де кожний відповідає тільки за те, що знаходиться під його контролем:
- Перед будь-якою спільною діяльністю корисно обговорити ( або навіть прописати), хто за що відповідає
- Раднику важливо акцентувати увагу на тому, що він надає пораду, а ось відповідальність за те, щоб нею скористуватись, лежить вже на тому, хто цю пораду приймає
- Право на помилку: « Я, звісно, можу помилятися…». Після цього можна давати будь – яку пораду
- Відсутність гарантій: « Постараюсь». « Зроблю все, що зможу, але нічого не обіцяю». « Якщо буде час». І так далі. В цьому випадку людина має вас на увазі, але продовжує пошук й інших ресурсів. А ваша допомога сприймається, скоріш, як дарунок долі
- «Третя особа»: « В подібній ситуації один мій знайомий зробив ось що…». Не виголошуємо слів «Зроби таким чином», і людина отримує не пораду, а інформацію.
- Безліч альтернатив. Надається безліч різних варіантів на вибір. Разом з відповідальністю вибирати, надходить необхідність взяти на себе відповідальність за цей вибір
Необхідно усвідомити, що для виконання власних бажань, людині потрібна тільки вона сама, потрібно взяти життя в свої руки і діяти без оглядання на когось, і з цією позиції потрібно будувати правильні відносини з клієнтами, партнерами, суддями, контрагентами.