У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар на тему: “Дитина в умовах збройного конфлікту/війни”. Лектором виступила Людмила Гриценко – адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, національний експерт Ради Європи, співзасновник ЮГ “Право”.
Лектор розповіла про права та гарантії для дітей під час збройних конфліктів та війни, навела норми міжнародних договорів та національні практики. Закцентувала увагу на актуальних статистиках, надала ознаки психологічної травми у дитини та поради під час спілкування з дитиною в умовах війни.
Конвенція про права дитини (1989 року)
Стаття 2. Держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин.
Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім’ї.
Стаття 3. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Для дитини є 2 важливі речі: безпечне місце і безпечний дорослий.
МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ ПРО ГРОМАДЯНСЬКІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПРАВА (1966)
Стаття 24. кожна дитина без будь якої дискримінації має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі, з боку сім’ї, суспільства та держави;
Комітет ООН з прав дитини
П.1 ст.3 Конвенції про права дитини: «дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь яких дій або рішень, як в державній так і в приватній сфері»
Принцип найкращих інтересів дитини (Умови, які ЄСПЛ використовує у своїй прецедентній практиці):
- У якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв’язків з сім’єю, крім випадків, коли сім’я виявляється особливо непридатною або явно не благополучною;
- У якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п.100 Рішення ЄСПЛ «Мамчур проти України»);
Як розмовляти з дитиною?
- перебувати на одному рівні з дитиною.
- уточнити (перед початком комунікації), чи задоволені базові потреби дитини.
- мати спокійний внутрішній стан, не поспішати.
- говоріть спокійним голосом, в середньому темпоритмі та не робіть різких рухів руками та тілом.
- не використовуйте «маніпулятивних технік» типу – «якщо Ти мені не розкажеш, я не зможу Тобі допомогти»…
- почніть комунікацію з дитиною з того, що коротко розкажіть про себе і проте, що буде відбуватися зрозумілою для дитини мовою.
- не засуджуйте і не критикуйте дитину, незалежно від того, що вона розповідає., уникайте слів – «О Боже, який жах…», «Як же ти все це пережив/пережила…»
- запитуйте дозволу у дитини.
Постанова ВС від 24.04.2019 року у справі №300/908/17
Відповідно до статті 18 Конвенції (мова йде про Конвенцію про права дитини від 20.11.1989 року) батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об’єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Ознаки, які вказують, що дитина отримала психологічну травму:
- Дитина стала пасивною і мовчазною
- З’явилися проблеми зі сном
- Дитина лякається звуків чи зображень, що нагадують про травмуючі події
- Тривожна поведінка
- Дитина знову і знову програє в іграх або переказує травматичну подію
Як підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід?
- Слухайте дитину
- Допоможіть зрозуміти, що те, що вона відчуває – нормально
- Перенаправте дитину за допомогою до спеціалістів
Як підтримати дитину в укритті (рекомендації від психологині Наталії Пашко)
- Розкажіть дитині про план дій: куди, як, що і навіщо;
- Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби;
- Проговорюйте і проявляйте емоції;
- Обіймайте дитину: надавайте тілесну підтримку і відсліковуйте дихання;
- Відтворення послідовності дня;
- Дбайте про себе;
- Обережно закінчуйте розмови;
Як підтримати дитину під час бомбардувань (поради)
- Намагайтеся залишатися якомога позитивнішим. Діти сприймають те, що відбувається, виходячи з вашої поведінки.
- Обіймайте своїх дітей, якщо вони хочуть, і дозволяйте їм “притиснутися” до ваших колін.
- Співайте разом дитячі пісні. Це створює відчуття безпеки.
- Уникайте відкритих конфліктів та конфронтації серед друзів та членів сім’ї.
- Приймайте те, що відчуває ваша дитина, які б емоції вона не виявляла.
- Чим більше ви отримаєте підтримки від інших, тим краще ви зможете допомогти своїм дітям.
- Якщо ви вірите в Бога або якщо ви є духовною людиною, помоліться разом з вашою дитиною.
- Не заохочуйте у своїх дітях почуття гніву або помсти. Це лише посилить тривожність.
- Щодо підлітків, дотримуйтесь рівноваги між можливістю звернення до них як до дорослих (говорити правду, ділитися з ними своїми думками, покладати відповідальність), і можливістю звернутися до вас за підтримкою.
- Дбайте про себе;
- Обережно закінчуйте розмови;