Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. – головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Адвокатського бюро “Гапоненко Роман і партнери”
на ухвалу Господарського суду Волинської області (суддя Дем`як В.М.) від 26.09.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий – Павлюк І.Ю., судді: Грязнов В.В., Розізнана І.В.) від 21.11.2023
за заявою розпорядника майна Фермерського господарства “Західний Буг” ОСОБА_1 – арбітражного керуючого Григор`єва Валерія Васильовича
про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 21.03.2023 Господарський суд Волинської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства “Західний Буг” ОСОБА_3 (далі – Боржник) за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, процедуру розпорядження майном та призначенння розпорядником майна Боржника арбітражний керуючий Григор`єв Валерій Васильовича тощо.
1.2. 25.09.2023 розпорядник майна Боржника – арбітражний керуючий Григор`єв Валерій Васильович, що діє в інтересах Боржника (далі – Позивач) подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви: шляхом заборони Адвокатському бюро “Гапоненко Роман і партнери” (далі – Відповідач-2) вчиняти будь-які дії з відчуження складського приміщення – літера “А-1” загальною площею 1 723,2 кв. м, що розташоване за адресою: Волинська область, Володимирський район, село Микитичі, вул. Молодіжна, 49-В, реєстраційний номер нерухомого майна 2796629207020 (далі- Склад), та накладення арешту на зазначене нерухоме майно із забороною його відчуження, передачі в іпотеку, заставу тощо.
1.3. Заява обґрунтована необхідністю вжити наведений захід забезпечення позову (про визнання протиправним та скасування постанови та акта приватного виконавця Пироги С.П. (далі – Відповідач-1), рішення приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Асадуллаєва Олега Ельдаровича (далі – Третя особа) про державну реєстрацію прав та її обтяжень на Склад за Відповідачем, а також про витребування Складу на користь Боржника з чужого незаконного володіння від Відповідача-2), оскільки існує реальна загроза відчуження Відповідачем-2 третім особам незаконно отриманого у власність спірного майна.
У цьому обґрунтуванні Позивач як розпорядник майна Боржника у справі про банкрутство, виходив із своїх обов`язків зі збереження майна Боржника. А також з тих фактів, що не зважаючи на відкриття щодо Боржника ухвалою від 21.03.2023 провадження у справі про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, що передбачає заборону на розпорядження та відчуження майна Боржника, повідомлення про це та обізнаність Відповідача-1, він не зупинив відповідні виконавчі провадження з виконання рішення, зокрема і щодо стягнення з Боржника боргу на користь Відповідача-2, а продовжив вчиняти відповідні виконавчі дії, у межах яких під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника (зокрема і у виконавчому провадженні) приватний виконавець, за згодою Відповідача-2, передав йому як стягувачу у рахунок погашення боргу Боржника майно – Склад, а приватний нотаріус видав Відповідачу-2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та зареєстрував за ним право власності.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 26.09.2023 Господарський суд Волинської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023): про задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, про вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили та заборону Відповідачу-2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження Складу, і накладення арешту на це майно.
2.2. Судові рішення мотивовані конкретним зв`язком між визначеними заявником заходами до забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, обґрунтованістю доводів Позивача про реальну загрозу подальшого відчуження Відповідачем-2 на користь третіх осіб спірного майна, що утруднить виконання рішення суду при задоволенні позову, оскільки невжиття ініційованих Позивачем заходів забезпечення позову спричинить можливість продажу Складу третім особам, що може суттєво ускладнити або ж зробити неможливою наступну процедуру повернення майна Боржника або взагалі унеможливить таке повернення, та спричинить порушення майнових прав та інтересів інших кредиторів Боржника у справі про банкрутство. Також суди зазначили, що обрані арбітражним керуючим заходи забезпечення є розумними, обґрунтованими, співмірними та адекватними, що гарантують можливість іншим кредиторам отримати задоволення своїх грошових вимог до Боржника. При цьому суди врахували, що Відповідач-2 не буде використовувати Склад в професійній діяльності з огляду на вид його діяльності (діяльність у сфері права).
Суди також зазначили, що попередження можливого порушення прав Позивача на Склад при розгляді справи судом перебуває в прямій залежності від цілісності цього майна та незмінності суб`єкта володіння під час вирішення спору судом. Суди врахували обґрунтування правових підстав та наміру подати позов до суду про визнання протиправними та скасування документів та винесеного на їх підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння, а також надання Позивачем оцінки недоцільності застосування зустрічного забезпечення, оскільки вказаними заходами забезпеченням позову не наносяться збитки боржнику – Відповідачу-2.
2.3. Погодивши з наведеними висновками, апеляційний суд додав про право розпорядника майна Боржника на відповідні вимоги щодо забезпечення позову у цій справі з огляду на його встановлені законом (КУзПБ) повноваження та обов`язок у межах справи про банкрутство зі збереження та захисту майна Боржника.
3. Встановлені судами обставини
3.1. В провадженні приватного виконавця Пироги Сергія Степановича (Відповідач-1) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_4, утворене відповідно до постанов про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, яким об`єднано виконавчі провадження №№ НОМЕР_2, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 і НОМЕР_10.
3.2. Виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрите 17.02.2023 на підставі наказу Господарського суду Волинської області №910/18718/21-1 від 13.02.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/18718/21.
06.09.2022 рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 910/18718/21 позов задоволено та стягнуто з Боржника на користь Відповідача-2 1 153 512 грн 44 коп. штрафу, а також 17 302 грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору.
17.01.2023 Північно-західним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2022 р. у справі № 910/18718/21 залишено без змін. Крім того, апеляційний суд ухвалив замінити позивача Адвокатське об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” правонаступником – Відпоідачем-2.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2023 зупинено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 910/18718/21 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. На підставі чого постановою приватного виконавця від 24.03.2023 виконавче провадження НОМЕР_2 зупинено.
Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 та рішення Господарського суду Волинської області від 06.09.2022 у справі № 910/18718/21 змінено, стягнуто з Боржника на користь Адвокатського об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” 576 756 грн 22 коп. штрафу.
14.04.2023 Відповідач-1 виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій та постанову про зміну реєстраційних даних у ВП № НОМЕР_2, якою, зокрема, зменшено суму коштів до стягнення у відповідності до постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21.
3.4. 27.03.2023 приватному виконавцю Пирозі С.С. було надіслано лист із повідомленням про введення ухвалою господарського суду від 21.03.2023 у справі № 903/135/23 мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника.
В листі зверталась увага, що відповідно до статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій зокрема у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
Відповідач-1 не зупинив відповідне виконавче провадження.
3.5. Виконавче провадження № НОМЕР_5 відкрите 24.03.2023 на підставі наказу Господарського суду Волинської області № 903/933/22 від 24.03.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2023 у справі № 903/933/22, яким стягнуто з Боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віломікс Україна” 327 997 грн 75 коп.. заборгованості, а також 2 994 грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.
27.03.2023 приватному виконавцю Пирозі С.С. було надіслано лист із повідомленням про введення ухвалою господарського суду від 21.03.2023 у справі № 903/135/23 мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника.
3.6. Виконавче провадження № НОМЕР_6 відкрите 15.05.2023 на підставі наказу Господарського суду Волинської області № 910/2464/22-1 від 24.04.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 01.02.2023, яким стягнуто з Боржника на користь Адвокатського об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” 133 766 грн 72 коп., з яких 123 750 грн 00 коп. штрафу, 6 375 грн 95 коп. пені, 2 370 грн 41 коп. інфляційних, 1 270 грн 36 коп. 3% річних та 2 451 грн 23 коп. грн. витрат зі сплати судового збору.
04.05.2023 Господарський суд Волинської області ухвалив замінити сторону (стягувача) у наказі Господарського суду Волинської області від 24.04.2023 за № 910/2464/22-1, а саме: Адвокатське об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” на його правонаступника Відповідача-2.
3.7. Виконавче провадження № НОМЕР_7 відкрите 16.05.2023 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/1824/23 від 11.05.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, яким стягнуто з Боржника на користь Відповідача-2 152 800 грн 00 коп. інфляційних втрат, 35 736 грн 99 коп. 3% річних та 2 828 грн 06 коп. витрат зі сплати судового збору.
3.8. Виконавче провадження № НОМЕР_8 відкрите 29.05.2023 на підставі наказу Господарського суду Волинської області №1 № 910/7615/22 від 25.05.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 14.03.2023, яким стягнуто з Боржника на користь Відповідача-2 300 727 грн 93 коп. боргу, а також 4 845 грн 12 коп. витрат зі сплаті судового збору.
3.9. Виконавче провадження № НОМЕР_9 відкрите 08.06.2023 на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/4491/22 від 31.05.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023.
26.09.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4491/22 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Боржника на користь Адвокатського об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” борг в сумі 400 000 грн 00 коп. та судовий збір в сумі 6 000 грн 00 коп.
30.03.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив замінити позивача Адвокатське об`єднання “Гапоненко Роман і партнери” на його процесуального правонаступника – Відповідача-2.
27.04.2023 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі № 910/4491/22 залишив без змін.
3.10. Виконавче провадження НОМЕР_11 відкрите 10.07.2023 на підставі наказу Господарського суду Волинської області №903/135/23 (903185/23)-1 від 05.07.2023, що виданий на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 05.06.2023р., яким стягнуто з Боржника на користь Відповідача-2 штраф у розмірі – 125 000 грн. 00 коп., пеню в сумі – 8 163 грн 85 коп., 3% річних у розмірі – 8 600 грн 01 коп., збитків від інфляції у розмірі – 50 945 грн 83 коп. та 2 642 грн 56 коп. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.
3.11. Листи приватному виконавцю Пирозі С.С. з повідомленням про відкриття провадження в справі про банкрутство Боржника були надіслані 27.03.2023, 29.03.2023, 25.04.2023, 25.05.2023, 16.06.2023, 14.07.2023.
Проте всі листи були залишені без належного реагування та листом від 26.07.2023 приватний виконавець Пирога С.С. надав відповідь, в якій зокрема зазначив, що відповідно до статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому ж числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішення у немайнових спорах.
Приватний виконавець Пирога С.С. вказав, що вважає, що у зв`язку із перебуванням зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4 на стадії продажу майна, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється.
3.12. З метою примусового виконання вищезазначеного зведеного виконавчого провадження Відповідач-1 арештував та передав на реалізацію Склад, що належить на праві власності Боржнику на підставі свідоцтва про право власності № 25 від 25.10 2011, 01.12.2011, виданого виконавчим комітетом Микитичівської сільської ради.
В межах виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4, 24.02.2023 в системі електронних торгів арештованим майном “СЕТАМ” було опубліковано аукціон, лот № 524088, Склад. Дата проведення аукціону 27.03.2023.
3.13. При проведенні процедури розпорядження майном окрім звернень розпорядника майна після відкриття провадження в справі про банкрутство 14.03.2023 Боржник звертався до Відповідача-1 із клопотанням про зупинення виконавчих дій стосовно реалізації майна в межах зведеного ВП НОМЕР_4, у зв`язку із зупиненням виконання рішень по виконавчих провадженнях № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 однак, приватний виконавець Пирога С.С. не зупинив реалізацію майна.
3.14. На момент відкриття провадження у цій справі про банкрутство Боржника (21.03.2023), оприлюднення будь-якої іншої інформації про продаж майна в рамках виконавчого провадження номер: НОМЕР_4 було відсутнє.
Розпорядник майна направив на адресу приватного виконавця Пироги С.С. повідомлення щодо відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника (повідомлення отримано Пирогою С.С. ).
Виконавчі дії Пирогою С.С. зупинені не були, аукціон за лотом не скасований.
Приватний виконавець Пирога С.С. продовжував реалізацію у виконавчому провадженні майна Боржника – поза провадженням у справі про банкрутство.
За результатами електронних торгів 27.03.2023 аукціон за лотом № 524088, Склад не відбувся, у зв`язку з відмовою учасників від сплати належної грошової суми (протокол № 587758 від 11.05.2023).
3.15. 12.05.2023 (після отримання приватним виконавцем Пирогою С.С. трьох листів із повідомленням про відкриття провадження в справі про банкрутство Боржника та необхідність зупинення вчинення виконавчих дій) в межах виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4, в системі електронних торгів арештованим майном “СЕТАМ” було повторно опубліковано аукціон, лот № 528329 Склад, дата проведення аукціону 12.06.2023. На повторному аукціоні торги не відбулися, так як від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція, що підтверджується протоколом № 589339 від 12.06.2023.
3.16. 13.06.2023 в межах виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4, в системі електронних торгів арештованим майном “СЕТАМ” було повторно опубліковано аукціон, лот №528329 Склад, дата проведення аукціону 13.07.2023.
13.07.2023 державним підприємством “СЕТАМ” засобами електронної системи електронних торгів арештованим майном були проведені треті прилюдні електронні торги за лотом № 529823, Склад. Відповідно до протоколу № 594188 проведення електронних торгів від 29.08.2023 торги не відбулися у зв`язку із відмовою учасників від сплати належної грошової суми (протокол № 594188 від 29.08.2023).
3.17. В подальшому приватний виконавець Пирога С.С., посилаючись на частину шосту статті 61 Закону України “Про виконавче провадження” звернувся до стягувача (Відповвідача-2) з пропозицією вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна за ціною третіх електронних торгів.
У відповідь на адресу офісу приватного виконавця надійшов лист від Відповідача-2, в якому він повідомив про бажання залишити за собою нереалізоване майно.
3.18. 04.09.2023 приватний виконавець Пирога С.С. виніс постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Згідно з цією постановою у зведеному ВП № НОМЕР_4 передано стягувачу, Відповідачу-2, належний Боржнику Склад за наступними виконавчими документами: наказ Господарського суду Волинської області № 910/18718/21-1 від 13.02.2023; наказ Господарського суду Волинської області № 910/2464/22-1 від 24.04.2023; наказ Господарського суду міста Києва № 910/1824/23 від 11.05.2023; наказ Господарського суду Волинської області №1 № 910/7615/22 від 25.05.2023, наказ Господарського суду міста Києва № 910/4491/22 від 31.05.2023; наказ Господарського суду Волинської області № 903/135/23 (903185/23)-1 від 05.07.2023.
04.09.2023 приватним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, в якому зазначено, що майно передається за ціною третіх електронних торгів в сумі 1 047 619 грн 30 коп.
На підставі акту від 04.09.2023 Третьою особою 14.09.2023 видано Відповідачу-2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та зареєстровано право власності.
3.19. Позивач повідомив про подання позовної заяви до суду, предметом позовної заяви, яку буде подано відповідно до положень статті 138 ГПК України, буде визнання протиправними та скасування документів та винесеного на їх підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна з чужого незаконного володіння, ціна позову становитиме суму, за яку було передано майно Приватним виконавцем Пирогою С.С. Відповідачу-2 (1 047 619 грн 30 коп.).
3.20. Позивач повідомив, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову не є доцільним з огляду на порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, а підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 15.12.2023 Відповідач-2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі суди на порушення статей 10, 44, 61 КУзПБ проігнорували, що перебування підприємства Боржника на стадії розпорядження майном та призначення судом розпорядника майна боржника не дає підстав для його звернення до суду з позовом від імені Боржника, оскільки керівник підприємства чи орган його управління, зокрема, в частині представництва підприємства – боржника та реалізації ним процесуальних прав в судовому процесі не позбавляє права директора Боржника, як уповноваженої особи підприємства, звернутись до суду з позовом для захисту прав підприємства – боржника, доказів на підтвердження або спростування факту відсторонення або звільнення його із займаної посади та тимчасового покладання виконання обов`язків керівника підприємства на розпорядника майна Боржника не надано.
При цьому скаржник вказав, що права та інтереси розпорядника майна Боржника у спірних правовідносинах жодним чином не зачіпаються, а це, в свою чергу, свідчить про неможливість задоволення судом заяви розпорядника майна Боржника про забезпечення позову.
5.2. Також, згідно з аргументами скаржника, суди при ухваленні оскаржуваних рішень порушили положення статей 136, 137 ГПК України щодо умов вжиття заходів забезпечення позову, не врахувавши, що Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного ним припущення, що наявне у Відповідача-2 спірне майно – Склад, на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення у цій справі.
5.3. При цьому скаржник вказав, що суд апеляційної інстанції виніс оскаржувану постанову із грубим порушенням частини четвертої статті 236 ГПК України, так як не врахував правових висновків, сформульованих Верховним Судом у справі № 922/1787/18 щодо правил поширення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника у справі про банкрутство згідно з положеннями абзацу 1 частини третьої статті 41 КУзПБ, а також застосував до цієї справи правові висновки, які є відмінними від цієї справи і не можуть бути застосовано як аналогічні, не врахувавши перебування зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4 на стадії продажу майна (інформація про продаж майна оприлюднена в СЕТАМ 24.02.2023), через що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а відтак у приватного виконавця відсутні правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, в тому числі щодо зупинення реалізації арештованого майна (Складу).
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Згідно з аргументами у відзиві на касаційну скаргу Боржник заперечує аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи, що арбітражний керуючий – розпорядник майна Боржника, що діяв саме в інтересах Боржника, мав повне право на звернення до суду з відповідною заявою для збереження майна юридичної особи, а тому протилежні твердження скаржника є помилковими та безпідставними.
Також Боржник вказав на незаконність відчуження спірного майна Боржника у виконавчому провадженні під час дії застосованого у межах справи про банкрутство мораторію на задоволення вимог кредиторів.
7. Касаційне провадження
7.1. Суд зазначає про розгляд цієї справи у касаційному провадженні у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, ураховуючи також положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX, з подальшим неодноразовим продовженням дії воєнного стану, зокрема згідно із Указом Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” від 05.02.2024 № 49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024).
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо суб`єкта права вимоги про забезпечення позову у спорі про захист права власності на об`єкт нерухомого майна
8.1. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, винесені за результатами розгляду заяви Позивача про вжиття заходів для забезпечення позову у спорі щодо відновлення порушеного права власності Позивача на відчужений на користь Відповідача-2 у процедурі виконавчого провадження об`єкт нерухомого майна – Склад.
А тому Суд звертається до правил вжиття заходів забезпечення позову у господарському судочинстві.
8.2. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
8.3. Отже право подавати заяву про застосування заходів забезпечення позову (незалежно від того, чи подається така заява до подання позовної заяви, з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі, частина друга статті 136, стаття 138 ГПК України) належить учаснику справи, зокрема стороні (позивачу, відповідачу, стаття 45 ГПК України), процесуальна ініціатива визначення яких (сторін та учасників) належить позивачу як за законом, так і відповідно до процесуальної можливості на стадії до подання позовної заяви та при пред`явленні позову (статті 45, 48 ГПК України).
А тому право особи звертатись у справі із заявою про застосування заходів забезпечення позову оцінюється та встановлюється судом, виходячи з того складу осіб, що визначені у позовній заяві як сторони та інші учасники у справі, а у разі подання заяви про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви – виходячи зі складу осіб, що зазначені у заяві про застосування заходів забезпечення позову як сторони та інші учасники.
8.4. Враховуючи, що у цій справі заяву про застосування заходів забезпечення позову (до подання позовної заяви) подав Позивач, що був визначений у відповідній заяві (пункти 1.2, 1.3), тобто позивачем у розумінні частини третьої статті 45 ГПК України є Боржник (право якого на Склад до відчуження на користь Відповідача-2 останній не заперечує, пункт 5.1), однак не розпорядник майна, як помилково вважає скаржник (пункт 5.1), а розпорядник майна Боржника – арбітражний керуючий Григор`єв Валерій Васильович (призначений у справі про банкрутство Боржника, частина восьма статті 39 КУзПБ, пункт 1.1) звернувся від імені Боржника та діє в його інтересах у спірних правовідносинах, Суд зазначає про відсутність порушень норм процесуального права, зокрема статей 4, 136, 169, 170 ГПК України, при зверненні Позивача у цій справі із заявою про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.
Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 5.1)
8.5. Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), в яких він заперечує представницькі функції, повноваження, а відповідно і право розпорядника майна Боржника подавати від його імені та в його інтересах заяву про забезпечення позову у спорі щодо права власності на об`єкт нерухомого майна (Склад), оскільки зазначеними аргументами скаржник порушує питання права розпорядника майна діяти від імені Боржника, звертатись від його імені та в його інтересах з будь-якими заявами у спірних правовідносинах, а також і з позовом у цій справі.
Отже відповідні аргументи скаржника зводяться до необхідності вирішення питання щодо представництва інтересів Боржника у спірних правовідносинах (про право власності, щодо захисту права на спірне майно, пункти 1.2, 1.3), а саме щодо належної особи, яка звернулась в інтересах Боржника у спірних правовідносинах, що є передчасним, оскільки відповідне питання вирішується у підготовчому провадженні у справі, а не на стадії звернення, розгляду заяви та вирішення вимог про застосування заходів забезпечення позову (пункт 1 частини першої статті 177, пункти 1, 2 частини першої статті 226 ГПК України).
Водночас Суд враховує, що суди не встановили обставин наявності конфлікту інтересів та спору між розпорядником майна Боржника та його керівником щодо представницьких функцій відповідної особи щодо Боржника у спірних правовідносинах, зокрема у розумінні статті 40 КУзПБ (стосовно збереження майна Боржника та необхідності захисту цього майна, зокрема і спірного майна – Складу), а скаржник наведеного не спростував.
Суд також враховує аргументи Боржника у відзиві на касаційну скаргу, поданому та підписаному від імені Боржника його керівником ОСОБА_3 , згідно з якими Боржник погоджується із висновками судів в оскаржуваних рішеннях щодо наявності підстав та обґрунтованості застосування заходів забезпечення позову у цій справі, заперечуючи протилежні вимоги та аргументи Відповідача-2 в касаційній скарзі та наполягаючи на праві розпорядника майна Боржника звертатись із відповідними заявами та позовом у спірних правовідносинах (пункт 6.1).
8.6. Крім цього Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.2) про порушення судами при ухваленні оскаржуваних рішень статей 136, 137 ГПК України щодо умов вжиття заходів забезпечення позову та щодо відсутності доказів на підтвердження зазначеного заявником припущення щодо зникнення, зменшення, погіршення спірного майна на момент виконання рішення у цій справі, з огляду на таке.
8.7. За змістом статті 136 ГПК України (пункт 8.2) умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
8.8. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі “Горнсбі проти Греції” зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
8.9. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
8.10. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта зазначеної статті ГПК України ).
8.11. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17).
8.12. Крім цього, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
А тому заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Отже обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
8.13. Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а тому метою забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Отже забезпечення позову застосовується як гарантія реального задоволення законних вимог позивача.
А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Звідти, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
8.14. Водночас, особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).
8.15. В свою чергу, господарський суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача; забезпечити запобігання порушенню, у зв`язку з вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
8.16. Предметом спору згідно із заявою (яка була подана до пред`явлення позову) про забезпечення позову, став Склад, стосовно якого у майбутньому має бути поданий позов про визнання протиправним та скасування постанови та акта приватного виконавця Пироги С.П., рішення приватного нотаріуса – Третьої особи про державну реєстрацію прав та її обтяжень на Склад за Відповідачем, а також про витребування Складу на користь Боржника з чужого незаконного володіння від Відповідача-2, а відповідні вимоги обґрунтовані незаконністю відчуження спірного майна від Боржника на користь Відповідача-2 як стягувача у межах виконавчого провадження, попри введений у межах справи про банкрутство Боржника на момент такого відчуження мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника (пункт 1.3). Тобто Позивач заявив вимогу про застосування заходів забезпечення позову до його пред`явлення у спорі щодо захисту права власності на спірне майно- Склад.
Отже виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватиме спірне майно у власності Відповідача-2, а тому застосування заходів забезпечення позову, обраних Позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову.
8.17. При цьому Суд враховує, що у випадку подання позову з майновими вимогами, зокрема про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
8.18. Поряд з викладеним Суд враховує, що у постанові від 29.06.2023 № 918/124/23 Верховний Суд з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кюблер проти Німеччини” (заява N 32715/06) сформулював висновок, відповідно до якого метою заходу забезпечення позову є підтримання “status quo”, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зазначив, що у зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану – збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідача будуть порушені, а баланс інтересів порушений (пункти 47-61 зазначеної постанови).
8.19. Враховуючи встановлені судами обставини набуття Відповідачем-2 права власності на Склад в ході тієї процедури, законність якої заперечує та оспорює Позивач у спірних правовідносинах (а саме у межах виконавчого провадження під час дії у межах справи про банкрутство Боржника мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, пункти 3.1-3.4, 3.11-3.18), Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у спірних правовідносинах шляхом арешту Складу та заборони Відповідачу-2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження Складу, до набрання рішенням у цій справі законної сили.
8.20. Крім викладеного Суд не оцінює аргументи скаржника (пункт 5.3) щодо неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень правових висновків, сформульованих Верховним Судом у справі № 922/1787/18 щодо правил поширення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника у справі про банкрутство згідно з положеннями абзацу 1 частини третьої статті 41 КУзПБ тощо, оскільки ці аргументи викладені поза межами предмету касаційного перегляду, яким є судове рішення про забезпечення позову, та стосуються розгляду фактичних обставин, які становлять підстави майбутнього позову, тобто розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, однак не стосуються застосованих судом заходів забезпечення позову, а тому з огляду на предмет апеляційного та касаційного оскарження є передчасними.
У цьому висновку Суд враховує, що під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
8.21. У зв`язку із викладеним доводи скаржника щодо неправомірності оскаржуваних ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду про застосування заходів забезпечення позову за вимогами Позивача у вигляді арешту Складу та заборони Відповідачу-2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження Складу, до набрання рішенням у цій справі, не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.
8.22. А тому висновки судів про наявність підстав для застосування, за заявою Позивача, заходів забезпечення позову зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
8.23. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Адвокатського бюро “Гапоненко Роман і партнери” залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.09.2023 у справі № 903/135/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді С.В. Жуков
В. Я. Погребняк
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.