Відкриваючи провадження у справі, суд насамперед має з’ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ та враховувати положення ГПК України.
5 червня 2019 року КЦС ВС скасував рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року в частині позовних вимог Комуністичної партії України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «1+1» про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації та закрив провадження у справі, повідомивши позивача, що розгляд її справи в цій частині віднесений до юрисдикції господарського суду.
Відповідачем у разі поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа під час виконання своїх посадових (службових) обов’язків, зокрема під час пресконференції щодо діяльності окремої виробничої установи (її результатів), у якій вона працює, є саме ця юридична особа. Ураховуючи,що розгляд справи може вплинути на права та обов’язки цієї фізичної особи, остання може бути залучена до участі у справі як третя особа. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з’ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи й не під час виконання посадових (службових) обов’язків, то належним відповідачем є саме вона.
Згідно із частинами другою та третьою статті 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, зазначені в статті 1 цього Кодексу, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, а відповідачами – юридичні особи та у випадках,передбачених цим Кодексом, – фізичні особи, яким пред’явлено позовну вимогу.
Таким чином, у справі, що переглядається, висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що спір між КПУ та ТОВ «Телерадіокомпанія «1+1» про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства,є помилковими й такі вимоги повинні були розглядатися в господарському судочинстві.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19–22 цього Кодексу, є обов’язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
З текстом постанови Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі No758/6022/14-ц (провадженняNo61-24072св18) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/82499335.