За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК. За ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено у частині призначення покарання.
У касаційній скарзі захисник, серед іншого, навів аргументи щодо порушення
правил допиту свідка в суді, які, на його думку, свідчать про недопустимість
показань свідка як доказів.
ВС залишив оскаржувані вирок та ухвалу без змін.
Колегія суддів ККС дійшла висновку про безпідставність доводів захисника,
виходячи з такого.
Саме по собі проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час
судового провадження не суперечить вимогам Конвенції, нормам національного
законодавства (ст. 336 КПК), та є прийнятною формою участі в судовому розгляді, яке не свідчить про порушення принципів його справедливості і публічності.
Як убачається з матеріалів справи, в місцевому суді допит свідка дійсно було
проведено в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення іншого суду, який розташований за місцем проживання цієї особи. Однак обставини, за яких свідок брав участь дистанційно в судовому засіданні, жодним чином не ставили захист у невигідне положення порівняно з іншими учасниками судового розгляду, і це не спричинило порушення права на справедливий суд.
Так, місцевий суд з метою забезпечення оперативності судового провадження призначив проведення судового засідання за участю свідка в режимі
відеоконференції на підставі відповідного клопотання прокурора, яке було
мотивоване тим, що ОСОБА_1 проживає за межами області та не має можливості прибути в судове засідання через зайнятість на роботі.
Разом із тим дані технічного запису свідчать, що допит свідка в судовому
засіданні відбувся з дотриманням вимог ст. 352 КПК. Твердження захисника,
що прокурор ставив навідні запитання під час допиту цього свідка, є необґрунтованими, оскільки прокурор з дозволу головуючого в будь-який момент судового провадження має право задавати питання учасникам судового
розгляду. Крім того, допит свідка проходив під контролем суду, а сторона захисту
не була позбавлена можливості скористатися як правом ставити питання свідку,
так і висловлювати свій протест з метою зняти питання до свідка, а також правом на його перехресний допит.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що в цьому
випадку перебування свідка під час допиту в іншому приміщенні не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому процесі й жодним чином не перешкодило реалізувати обвинуваченому свої права, у тому числі право на допит свідка.
Детальніше з текстом постанови ВС від 29.10.2020 у справі No 725/6078/14-к (провадження No 51-6403км18) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92602247