У разі неможливості допиту свідка в судовому засіданні внаслідок його смерті протокол слідчого експерименту може бути покладено судом в основу вироку

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватими і засудив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 1 ст. 28 – ч. 2 ст. 122 КК; ОСОБА_7 – за ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 1 ст. 28 – ч. 2 ст. 122 КК.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі захисник вказує на те, що суд першої інстанції порушив засаду безпосередності внаслідок того, що в основу судових рішень було
покладено показання свідка ОСОБА_14, надані ним під час слідчого
експерименту. Однак у зв’язку зі смертю цей свідок не був допитаний під час
судового розгляду.

Позиція ККС

Залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС

ККС вважає, що судом першої інстанції не було порушено засаду безпосередності кримінального провадження.

Суд першої інстанції у вироку зазначив, що на момент розгляду справи в суді свідок ОСОБА_14 помер, тому не було можливості безпосередньо допитати його в судовому засіданні. Разом із тим, суд вірно взяв до уваги протокол слідчого експерименту, проведеного із цим свідком, який є допустимим доказом.

ВС неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку,
передбаченому ст. 225 КПК, мають застосовуватися лише до відомостей, що
відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела
доказів згідно зі ст. 95 КПК. Показання необхідно розмежовувати з іншим
самостійним процесуальним джерелом доказів – протоколом слідчого
експерименту.

Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального
провадження в цілому. Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст.
240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_14 убачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 240 КПК. Під час слідчого експерименту свідок у присутності понятих не тільки розповів, а й детально показав відомі йому обставини вчинених кримінальних правопорушень. Протокол слідчого експерименту в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст. 104 КПК.

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 02.03.2023 у справі № 525/1207/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109395430