Позиції судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій: за вироком місцевого суду від 10.11.2015, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 11.02.2016, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 71 КК до покарання у виді
позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна. Цим же вироком
засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Ухвалою ВССУ від 24.01.2017 вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
01.05.2017 засуджений подав заяву про перегляд вироку за нововиявленими
обставинами. За ухвалою місцевого суду від 07.11.2017 заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку місцевого суду від 10.11.2015 за нововиявленими обставинами
залишено без задоволення. За ухвалою апеляційного суду від 20.11.2018 ухвалу
місцевого суду залишено без зміни.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 звертався до місцевого суду із заявою про перегляд
за нововиявленими обставинами вироку, ухваленого щодо нього цим судом.
Місцевий суд, діючи відповідно до вимог закону, належним чином розглянув та
перевірив доводи, викладені у заяві засудженого, саме в тому обсязі, у якому
останній про них зазначав. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 постановлено ухвалу про залишення її без задоволення
Не погодившись із вказаним рішенням, засуджений звернувся із скаргою до апеляційного суду. Проте безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду
засуджений повідомив про нові факти, які, на його переконання, є нововиявленими обставинами, та надав ряд документів на їх підтвердження. При цьому в апеляційній скарзі він про ці обставини не зазначав та не ставив питання про необхідність дослідження письмових доказів.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 під час апеляційної процедури фактично повідомляв про помилки, які, на його переконання, були допущені місцевим судом при постановленні вироку щодо нього внаслідок незнання про існування обставин, які він вважає нововиявленими, то з огляду на імперативні приписи ст. 463 КПК такі доводи спочатку має розглянути місцевий суд, який ухвалив вирок, та надати їм належну правову оцінку.
Що стосується посилань ОСОБА_1 про те, що на момент касаційного розгляду
з’явився новий свідок, показання якого, на думку засудженого, можуть суттєво
вплинути на рішення щодо його невинуватості, то заява про перегляд рішення за
нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який перший
допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин. Тому
неприпустимо заявляти про них одразу в суді касаційної інстанції, адже такі доводи не є предметом перевірки вищих судів, оскільки стосуються помилок, допущених під час постановлення вироку судом першої інстанції, відповідно цей суд і повинен їх розглянути.
Законодавець жодним чином не обмежує право учасників судового провадження, у разі виникнення обставин, які, на їх думку, є нововиявленими,
повторно звернутися до суду тієї інстанції, який перший допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Детальніше з текстом постанови ВС від 24.09.2020 у справі No 554/8664/15-к (провадження No 51-749км19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/91901317