Стали відомі мотиви, через які польський суддя Даріуш Любовський із Варшавського окружного суду відмовив у екстрадиції до Німеччини та постановив звільнити громадянина України Володимира Журавльова, підозрюваного в підриві газопроводів “Північний потік” у вересні 2022 року. У своїй емоційній промові суддя назвав імовірні дії українців щодо виведення з ладу російського газогону “виправданими, раціональними та справедливими”.
Як передає ВВС 18 жовтня, суддя Любовський оголосив своє рішення підозрюваному, і заявив, що розглядає лише запит про направлення Журавльова до Німеччини, а не саму суть справи.
“Якщо Україна та її спецслужби організували збройну місію для знищення ворожих трубопроводів, що суд не стверджує, то ці дії не були протиправними. Навпаки, вони були обґрунтованими, раціональними та справедливими.
Дії в рамках справедливої війни слід розглядати як особливий вид протидії, що виключає кримінальну відповідальність.
Українські військові та всі, хто діє у складі Збройних сил України, включно зі спецназом, не можуть вважатися терористами чи диверсантами, бо, захищаючи Батьківщину всіма способами, вони послаблюють ворога.
Підрив критичної інфраструктури країни в мирний час ворожими спецслужбами чи терористами є диверсією і становить злочин саботажу. Однак такі ж дії збройних сил, включно зі спецназом, під час справедливої оборонної війни проти критичної інфраструктури агресора є не диверсією, а військовою операцією, яка не може вважатися злочином.
Руйнування російських газопроводів і позбавлення ворога мільярдів євро від Німеччини мало глибокий військовий сенс, бо послабило військовий потенціал Росії.
Німеччина, купуючи газ у Росії та перераховуючи мільярди євро під час повномасштабної агресії та відомих актів геноциду проти українців, опосередковано співфінансувала цю агресію.
Німецька держава співфінансувала цю агресію. З цієї точки зору поведінка Німеччини була ворожою щодо України.
До речі, обидва газопроводи належать ворожій до України державі – Росії. Формально “Північний потік-1” і “Північний потік-2” – швейцарські компанії. 51% “Північного потоку-1» належить “Газпрому”, 49% – дрібним акціонерам з різних країн, включаючи Німеччину. А “Північний потік-2” повністю належить «Газпрому», тобто Росії.
З юридичної точки зору, це не німецькі суб’єкти. Отже, Німеччина намагається притягнути Володимира Журавльова за знищення російського майна.
Підсумовуючи, суд констатує. По-перше, хто б не підірвав “Північний потік-1/2”, якщо це було в рамках справедливої оборонної війни за Україну, злочину не скоєно.
По-друге, Німеччина не має юрисдикції переслідувати когось за вибух “Північного потоку-1/2″, і не мала підстав видавати європейський ордер на арешт.
Це все. Засідання закрито. Прошу залишити залу суду”.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.