Коли отримання НАБУ інформації про банківські рахунки та операції не потребує тимчасового доступу до речей та документів?

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 366-2 КК.

У касаційній скарзі захисник зазначає, що детективу НАБУ було відмовлено в задоволенні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні банківських установ. Проте, ігноруючи зміст указаних рішень, які свідчать про заборону втручатися у права і свободи особи, детектив НАБУ та прокурор САП, увівши Директора НАБУ в оману щодо наявності
відповідних правових підстав, склали й надали останньому запити стосовно банківських рахунків обвинуваченого, дані яких можна було отримати лише в порядку тимчасового доступу до речей і документів.

Позиція ККС

залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: ККС вказав, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про Національне антикорупційне бюро України» Національному бюро та його працівникам для виконання покладених на них обов’язків надається право на підставі рішення Директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених ЗУ «Про банки і банківську діяльність» з урахуванням положень цього Закону. Суб’єкти, яким адресовано зазначене рішення, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, НАБУ, на запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи – підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер платника
податку; для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента.

Як видно зі змісту оскаржуваних судових рішень, відомості від банківських установ здобули детективи НАБУ на підставі рішень т.в.о. директора НАБУ, погоджених прокурором САП, що, на переконання колегії суддів ККС, цілком узгоджується з наведеними вище положеннями законодавства України.

Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 21.08.2025 у справі № 991/503/23 (провадження № 51-5564км24) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129691175

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.