Якщо предметом викрадення була річ (у цьому кримінальному провадженні – норкова шуба), вартість якої достеменно для обвинуваченого та інших осіб перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то встановлення вартості викраденого майна шляхом проведення експертизи для визначення розміру завданої шкоди, який має бути враховано для визнання дій такими, за які настає не адміністративна, а кримінальна відповідальність, є необов’язковою. Якщо в кримінальному провадженні за обвинуваченням особи, яка викрала в потерпілої норкову шубу, за ч. 1 ст. 185 КК розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого, а обвинуваченій не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов’язаних з розміром викраденого (викрадення в значному, великому чи особливо великому розмірі), то ухвалення судом виправдувального вироку у зв’язку з недоведенням ознак складу кримінального правопорушення не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства.
Обставини справи: ОСОБА_1, обвинувачувалася в тому, що, перебуваючи біля
пункту пропуску в приміщенні міжнародного аеропорту, побачила на поверхні сидінь жіночу норкову шубу потерпілої ОСОБА_2. Упевнившись, що власниця шуби відсутня, та не знайшовши в шубі документів власника, в ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Після цього вона повідомила невстановленій особі, що сама знайде власника шуби, залишила на місці події шарф, який лежав в одному з рукавів шуби, та незаконно заволоділа шубою, вартістю 29 938,40 грн і жіночою шапкою вартістю 300 грн, умисно не повідомивши про знайдені речі адміністрацію аеропорту та працівників правоохоронних органів, чим завдала потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 30 238,40 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав ОСОБА_1
невинуватою за ч. 1 ст. 185 КК і виправдав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки не доведено суб’єктивну сторону кримінального правопорушення. Місцевий суд визнав предмет злочину привласненою знахідкою.
Апеляційний суд дійшов висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК, але у зв ’язку з відсутністю доказів вартості викраденого майна,
залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі прокурор стверджує, що суд апеляційної інстанції, не перевірив і не спростував твердження про те, що зібрані у кримінальному
провадженні докази обвинувачення є достатніми для доведення винуватості
ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у цьому ж суді.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС встановила допущені апеляційний судом порушення норм процесуального права, які ставлять під сумнів правильність застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, що вказують на необґрунтованість висновків цього суду про виправдання ОСОБА_1 за пред’явленим обвинуваченням.
Як убачається з показань потерпілої ОСОБА_2, норкова шуба була придбана у 2014 р. і коштувала еквівалентно сумі 2 000 дол. США, що становило 29 938,40 грн. Зазначене підтвердив свідок ОСОБА_3. Даючи показання в судах першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 не заперечувала, що не повідомила працівників
аеропорту про обставини події та забрала додому саме норкову шубу, яку утримувала за місцем свого проживання понад 12 днів і добровільно її видала лише працівникам поліції в ході огляду місця події.
Згідно з розпискою потерпілої слідчим їй було повернуто шубу із хутра норки, приналежну останній.
Сторона захисту під час судового провадження не оспорювала вид хутра та вартості викраденої норкової шуби і не заз начала, що вони не відповідають
дійсності, до того ж не порушувала питання про необхідність призначення у зв’язку з цим експертизи.
Отже, колегія суддів ККС звертає увагу, що сумнівів не викликає той факт, що вчинене ОСОБА_1 діяння не є адміністративним викраденням, оскільки вартість
норкової шуби суттєво перевищує розмір дрібного викрадення, а саме 0,2 НМДГ, що згідно із законодавством, чинним на момент заволодіння норковою шубою,
становило 137,80 грн.
При цьому наведене не суперечить висновку, викладеному в постанові ОП від 25.11.2019 (справа No 420/1667/18, провадження No 51-10433км18), щодо правозастосування п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону No 1261-VII, відповідно
до якого обов’язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне
за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об’єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону No 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону No 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення
розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений
характер, оскільки не стосується тих випадків, коли зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
У той же час, що стосується оцінки зокрема вартості викраденої норкової шуби, яка становить 29 938,40 грн, то колегія суддів ККС звертає увагу на те, що в цьому кримінальному провадженні розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК. ОСОБА_1 не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов’язаних із розміром викраденого (викрадення у значному, великому чи особливо великому розмірі). Крім того, як встановлено фактичними обставинами справи, норкова шуба, якою заволоділа ОСОБА_1, була повернута потерпілій у належному стані, що підтверджується її розпискою, а тому кожному пересічному громадянину достеменно відомо, що вартість вказаної шуби перевищувала 0,2 НМДГ тобто розмір дрібного викрадення (137,80 грн.).
Детальніше з текстом постанови ВС від 15.09.2022 у справі No 760/6513/17 (провадження No 51-5496км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354733