Суди визнали недопустимими відомості, що містилися в незавірених копіях, виділених з об’єднаного кримінального провадження, оскільки оригінали не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.
Як підставу для визнання доказів недопустимими суд першої інстанції зазначив те, що ці документами, хоча і завірені слідчим, однак є копіями з невідомо ким завірених первинних копій. Суд дійшов висновку, що оригінали цих документів перебували у прокурора і він мав реальну можливість відкрити їх стороні захисту в порядку ст. 290 КПК й надалі надати суду, чого зроблено не було.
Відповідно до ч. 5 ст. 99 КПК, для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона
не надає його на запит іншої сторони.
При вирішенні питання допустимості документу, який наданий суду в копії, урахуванню підлягають не лише спосіб виготовлення та/або завірення такої копії, але й наявність чи відсутність в учасників провадження обґрунтованих сумнівів щодо відповідності даних, які містяться у копії документу, його оригіналу.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 26.04.2023 у справі № 466/5810/20 (провадження № 51-1380км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/110515484
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.