Якщо засуджена на момент постановлення нового вироку повністю відбула покарання у виді конфіскації майна, призначеного попереднім вироком, його приєднання до остаточного покарання за сукупністю вироків не узгоджується з вимогами ст. 71 КК
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
місцевий суд визнав винуватою і засудив особу за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190, частинами 1, 4 ст. 358 КК до пробаційного нагляду. На підставі статей 71, 72 КК ухвалено виконувати самостійно покарання за попереднім вироком у виді позбавлення права обіймати певні посади на строк 10 років з конфіскацією майна. Апеляційний суд змінив цей вирок, на підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, суд повністю приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком і призначив остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки та 10 років позбавлення права обіймати певні посади, з конфіскацією майна з покладенням обов’язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК. На підставі ст. 72 КК апеляційний суд ухвалив виконувати самостійно вирок в частині позбавлення засудженої права обіймати відповідні посади.
У касаційній скарзі сторона захисту стверджує, що засуджена на момент постановлення оскаржуваного вироку повністю відбула покарання у виді конфіскації майна, тому апеляційний суд не мав правових підстав для приєднання цього покарання до остаточного за сукупністю вироків.
Позиція ККС: скасовано вирок апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС
Колегія суддів ККС вказала, що відповідно до законодавчих приписів конфіскація майна вважається виконаною з моменту фактичного вилучення майна та передачі його відповідним органам державної влади для подальшої реалізації чи звернення в дохід держави.
Зокрема п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
На підтвердження своєї позиції сторона захисту долучила до касаційної скарги копії постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та інших документів, які свідчать про виконання (відбуття) додаткового покарання у виді конфіскації майна, призначеного за попереднім вироком.
Апеляційний суд під час розгляду справи за апеляційною скаргою прокурора належним чином не визначив невідбуту частину основного та додаткового покарання за попереднім вироком, яка має бути приєднана до призначеного за новим вироком, що не узгоджується з вимогами ст. 71 КК.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 09.06.2026 у справі № 610/1366/25 (провадження № 51-4100км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137375788
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.