Про це повідомив Богдан Моніч, Голова Ради суддів України в інтерв’ю Закон і Бізнес.
“Конфлікт інтересів доволі часто став використовуватися з метою усунути ту чи іншу особу від можливості приймати рішення. І це стосувалося не лише суддів. Нам доводилося надавати відповідні роз’яснення суддям усіх інстанцій, включаючи Вищий антикорупційний суд та Велику палату Верховного Суду, а також членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Проте конфлікт інтересів став чудовим прикриттям для суддів, які з тих чи інших причин не бажають брати участь у розгляді певних резонансних чи незручних справ.
Необґрунтовані самовідводи у багатьох випадках заявляються саме через конфлікт інтересів.
Чітких критеріїв визначити, чи існує конфлікт інтересів, насправді немає, часто це досить суб’єктивне судження. Позиція РСУ полягає в тому, що суддя зобов’язаний прийняти справу до свого розгляду та ухвалити у ній законне рішення незалежно від будь-яких особистих обставин. Суддя має бути вищим за будь-які особисті переконання, судження.
Процесуальне законодавство ці питання врегульовує досить чітко і дає можливість уникати подібних ситуацій.
Міжнародні стандарти встановлюють: якщо особа звернулася до відповідного органу з питання врегулювання конфлікту інтересів і цей орган прийняв рішення — конфлікт інтересів урегульовано.
Наведу приклад: суддя звернувся із заявою про самовідвід, оскільки стороною у справі є його близький родич. Колегія суддів, яка розглядає справу разом із суддею, цю заяву не задовольнила. Після розгляду справи рішення скасовується з тих підстав, що один із суддів підлягав відводу. Чи можна вважати, що суддя приймав рішення в умовах конфлікту інтересів? Упевнений, що
більшість представників громадськості чи навіть державних діячів однозначно скажуть, що так. І помиляться. У цьому випадку конфлікт інтересів був урегульований у визначений законом спосіб”, зазначив Голова Ради суддів України.