КПК не передбачає обов’язкову письмову заяву про відмову потерпілого від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення

Якщо потерпілий у судовому засіданні добровільно та однозначно відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, усвідомлюючи наслідки такої відмови, то це є підставою для закриття кримінального провадження з огляду на п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд засудив ОСОБА_2 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК.

Апеляційний суд змінив вказаний вирок у частині призначеного покарання.

У касаційних скаргах захисник та засуджений вказували на необхідність закриття кримінального провадження в частині засудження ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284, статті 477 КПК усну заяву ОСОБА_4, який є рідним братом засудженого, про відмову від підтримання обвинувачення у формі приватного обвинувачення слід вважати безумовною підставою для закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 289 КК.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій щодо ОСОБА_2 в частині засудження за ч. 2 ст. 289 КК, кримінальне провадження закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Обґрунтування позиції ККС: розглядаючи доводи касаційної скарги сторони захисту, яка в судах попередніх інстанцій наполягала на закритті кримінального
провадження, колегія суддів ККС звертає увагу на таке.

Колегія суддів ККС не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, які відхилили доводи сторони захисту про необхідність закриття кримінального
провадження за ч. 2 ст. 289 КК на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки потерпілий ОСОБА_4, рідний брат засудженого, відмовився від обвинувачення в судовому засіданні, на тій підставі, що в судовому засіданні потерпілий лише усно повідомив про відмову від обвинувачення, однак письмові документи, які б підтверджували родинні зв’язки засудженого та потерпілого, а також письмова заява про відмову від обвинувачення, були надані суду пізніше.

Суди послалися на те, що на момент отримання цих письмових документів із п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК було виключене положення, відповідно до якого провадження щодо злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 289 КК (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), здійснювалося у формі приватного обвинувачення, якщо вони вчинені близьким родичем потерпілого. За висновком судів у цій ситуації має застосовуватися закон, який діяв на момент надання суду письмових документів.

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком, оскільки у судовому
засіданні потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що є рідним братом обвинуваченого і не має наміру підтримувати обвинувачення проти нього. Кримінальним процесуальним законом не передбачено, в якій формі подається заява про відмову потерпілого від підтримання приватного обвинувачення. ВС вже зазначав, що навіть відсутність заяви про вчинення злочину, тобто фактично бездіяльність потерпілого, уподібнюється до відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Керуючись викладеним, Суд надає перевагу внутрішньому змісту юридично
значущих дій над зовнішньою формою їх вираження і вважає, що ОСОБА_4 в чітких виразах відмовився від обвинувачення в усній заяві в судовому засіданні,
що не дає підстав ставити під сумнів добровільність його заяви та усвідомлення
її наслідків. За наявності такої заяви кримінальне провадження за обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК безумовно має бути закрите відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Детальніше з текстом постанови ВС від 18.01.2022 у справі No 734/16/18 (провадження No 51-2032км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/102812349
.