Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15.03.2018 й об’єднаних з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Приписи п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням ст. 6 Конвенції, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд, під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні No 12018100040000576 від 17.01.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_3) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК, задовольнив клопотання захисників та закрив вказане кримінальне провадження на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку із закінченням
строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено постановою першого заступника прокурора, що не узгоджується з вимогами ст. 294 КПК, оскільки на момент повідомлення про підозру ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_3) право на вирішення питання про продовження строку досудового розслідування на строк більше трьох місяців покладалось виключно на слідчих суддів. Разом із тим у матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, що указує на необхідність закриття кримінального провадження з наведених вище підстав.
Апеляційний суд залишив без зміни цю ухвалу.
Підстави розгляду кримінального провадження ОП: забезпечення єдиної правозастосовної практики, формування висновку щодо застосування положень ст. 294 КК та необхідність відійти від висновку, раніше викладеного в постановах
інших судових палат ККС, щодо визначення порядку продовження строку досудового розслідування у об’єднаному кримінальному провадженні.
Позиція ОП: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ОП: колегія суддів ОП погодилася з рішенням судів
попередніх інстанцій щодо необхідності закриття цього кримінального провадження у зв’язку із закінченням строк досудового розслідування, виходячи з такого.
Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування є формою кримінальної процесуальної діяльності, що виникають у зв’язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК. Їх зміст відображений у двох аспектах: формальному (юридичному) – встановлені кримінальним процесуальним законом права і обов’язки суб’єктів, та фактичному – конкретні процесуальні дії, що вчинюються суб’єктами, які спрямовані на реалізацію суб’єктивних прав і юридичних обов’язків. Виникають
такі відносини з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним
процесуальним законом, або безпосереднього подання відповідного клопотання
до повноважного щодо продовження процесуального строку суб’єкта.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 No 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного
процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі – Закон No 2147-VIII), яким, зокрема, внесено зміни до ст. 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього Закону, тобто з 16.03.2018.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що 17.01.2018 до ЄРДР були внесені відомості за No 12018100040000576 про вчинення кримінального
правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК. Надалі відомості про вчинені
ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_3) кримінальні правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК були внесені до ЄРДР 15 та 16.01.2019 за No 12019100040000358, No 12019100040000371, No 12019100040000372, No 12019100040000383,
No 12019100040000384, No 12019100040000385, No 12019100040000387,
No 12019100040000389, No 12019100040000390. Постановою прокурора кримінальні провадження No 12018100040000576, No 12019100040000358, No 12019100040000371, No 12019100040000372, No 12019100040000383, No 12019100040000384, No 12019100040000385, No 12019100040000387, No 12019100040000389, No 12019100040000390 були об’єднані в одне кримінальне провадження, якому присвоєно No 12018100040000576.
Отже, кримінальне провадження за No 12018100040000576 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК Законом No 2147 -VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а інші кримінальні провадження
були розпочаті після введення в дію 16.03.2018 цих змін.
Спираючись на приписи ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК, ч. 4 цієї статті, § 4 глави 24 цього Кодексу суди першої та апеляційної інстанцій у цьому провадженні встановили, що суб’єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об’єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону No 2147-VIII, а щодо наступних – після визначеної цим Законом дати (16.03.2018), є слідчий суддя, а отже, продовження строку досудового розслідування, здійснене першим заступником прокурора, не відповідає вимогам Закону No 2147-VIII. Оскільки після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягає закриттю.
ОП погоджується із таким рішенням.
Положеннями ч. 2 ст. 294 КПК в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України від 14.10.2014 No 1697-VII «Про прокуратуру» до 16.03.2018, передбачалося, що, якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство)
неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців – керівником місцевої прокуратури; до шести місяців – керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців – Генеральним прокурором чи його заступниками. Отже, продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося лише прокурорами різних рівнів.
Із 16.03.2018 введені в дію положення ст. 294 КПК у редакції Закону No 2147-VIII, відповідно до яких, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк мо же бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу : до трьох місяців – керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 3 ст. 294 КПК в редакції Закону No 2147-VIII). Таким чином, у законі чітко зазначається про те, що розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування.
Разом із тим відповідно до приписів ч. 3 ст. 295 -1 КПК слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового
розслідування за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його
захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового
розслідування після повідомлення особі про підозру.
Отже, положення закону недвозначно свідчать про те, що розширено права
підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав
до продовження його строку. Запровадження судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні.
В аспекті положень ст. 6 Конвенції, а також ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК та приписів Закону No 2147-VIII неправомірним є вирішення питання про продовження строків досудового розслідування не слідчим суддею, а прокурором, незалежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадженні
об’єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДР до 16.03.2018.
Положення статей 217, 219 КПК не спростовують обґрунтованості такого висновку.
Кримінальні процесуальні норми, викладені у статтях 217, 219 КПК, визначають день початку здійснення досудового розслідування об’єднаних і виділених
проваджень і особливості обрахування загального строку досудового розслідування таких проваджень. Натомість жодних приписів щодо порядку вирішення питання про продовження строків досудового розслідування в таких провадженнях, відмінних від загальних положень і приписів ст. 294 КПК, вказані вище норми не містять.
При цьому відповідно до п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону No 2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Разом із тим загальні положення КПК не містять підґрунть до встановлення
всупереч приписам ст. 5 КПК окремих правових режимів щодо вирішення питання про продовження строків досудового розслідування, якщо такі відносини виникли з моменту введення в дію Закону No 2147 -VIII. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Отже, положення п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону No 2147-VIII щодо
здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.
Згідно із Законом України від 22.11.2018 No 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування
окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі – Закон No 2617-VIII)
ч. 3 ст. 294 КПК викладено у наступній редакції: «Якщо з дня повідомлення особі
про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство)
неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий
строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч.4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців – керівником окружної прокуратури,
керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником,
заступником Генерального прокурора; до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками».
Таким чином, з набранням чинності Законом No 2617-VIII, який діє з 01.07.2020 (по теперішний час), в частині врегулювання порядку продовження строків досудового розслідування злочинів набула чинності нова редакція ч. 3 ст. 294 КПК, відмінна від положень процесуального закону в редакції Закону No 2147-VІІІ, який діяв з 16.03.2018 до 01.07.2020.
З урахуванням вищенаведених положень Конституції України, КПК та юридичних позицій Конституційного Суду України можна стверджувати, що Закон No 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Отже, здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за ч. 3 ст. 294 КПК передбачено до теперішнього часу.
Незастосування положень Законів No 2147-VIII і No 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об’єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16.03.2018, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій за змістом матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (ОСОБА_3) було
повідомлено про підозру 16.01.2019. Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК
досудове розслідування повинне бути закінченим протягом двох місяців з дня
повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Протягом указаного строку
досудове розслідування закінчене не було. Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що слідчим суддею із підстав та у порядку, передбаченому законом, був продовжений строк досудового розслідування, і прокурор в касаційній скарзі не стверджує про здійснення слідчим суддею контролю за продовженням строку досудового розслідування та постановлення відповідного рішення.
У зв’язку із тим, що досудове розслідування протягом зазначеного вище строку не було закінчене, а строк досудового розслідування слідчим суддею у встановленому законом порядку продовжений не був, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, з чим аргументовано погодився апеляційний суд, належним чином мотивувавши своє рішення.
Висновок про застосування положень ст. 294 КПК в об ’єднаних провадженнях:
продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею
в межах повноважень, визначених положеннями Законів No 2147-VIII і No 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15.03.2018 і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Положення п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону No 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.
Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового
розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений
кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб’єкта у зв’язку із юридичними
фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.
У провадженні висловлено окрему думку.
Детальніше з текстом постанови ОП від 31.10.2022 у справі No 753/12578/19 (провадження No 51-206кмо22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107219619.
Окрема думка: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107140903.