Кузнецовський міський суд Рівненської області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42016180000000178 від 13.10.2016 року, про обвинувачення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Липова Долина Липоводолинського р-ну Сумської області, громадянина України, адвоката, одруженого, із вищою освітою, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369, ч.1 ст.190 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи адвокатом, повноваження якого посвідчені відповідно до свідоцтва № 711 виданого 18.12.2009 Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, маючи повноваження на заняття адвокатською діяльністю, будучи допущеним до участі у кримінальній справі № 5/54-12 (далі – кримінальна справа) в якості захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яка перебувала у провадженні Володимирецького районного суду, використовуючи свій статус адвоката та процесуальне становище захисника обвинуваченого у справі, у власних корисливих цілях, зловживаючи довірою до себе як адвоката та захисника обвинуваченого у справі, на початку червня 2012 року, перебуваючи у смт. Володимирець Володимирецького р-ну Рівненської області, шляхом умовляння та переконання, викликав наміри у потерпілого ОСОБА_3 , вітчима неповнолітнього підзахисного ОСОБА_2 , у наданні для державного обвинувача у справі, якою була на той час старший помічник прокурора Володимирецького району ОСОБА_4 , яка відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VI) займає відповідальне становище, хабара в сумі 4000 гривень за висловлення позиції прокурором в судових дебатах щодо призначення ОСОБА_2 покарання не пов`язаного із позбавлення волі.
Так, 07.06.2012 потерпілий ОСОБА_3 , перебуваючи в смт. Володимирець Рівненської області та 08.06.2012, перебуваючи в м. Рівне поблизу залізничного вокзалу передав, а обвинувачений отримав грошові кошти в розмірі 1800 грн. та 2200 грн., під приводом передачі у якості хабара для державного обвинувача у справі, якою була на той час старший помічник прокурора Володимирецького району Кругліцька В.М., за висловлення позиції прокурором в судових дебатах щодо призначення ОСОБА_2 покарання не пов`язаного із позбавлення волі.
Продовжуючи свої умисні дії, об`єднані єдиним умислом, обвинувачений ОСОБА_1 наприкінці червня 2012 року, знаючи про призначення у кримінальній справі №5/54-12 суддю Володимирецького районного суду Котик Л.О., запропонував потерпілому ОСОБА_3 надати для вказаного судді хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4000 доларів США за винесення вироку із призначенням ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
Продовжуючи свої злочинні дії, об`єднані єдиним умислом, 25 червня 2012 в смт. Володимирець Рівненської області обвинувачений запропонував потерпілому надати для судді Володимирецького районного суду, яка розглядатиме справу, у вигляді грошових коштів в розмірі 4000 доларів США за винесення вироку із призначенням ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі та згодом 4000 доларів США для невстановлених суддів апеляційного суду Рівненської області за залишення вказаного вироку у силі та апеляційної скарги прокурора без задоволення.
26 червня 2012 року та 04 липня 2012 року обвинувачений в телефонній розмові з потерпілим та під час особистої зустрічі у м. Кузнецовськ Рівненської області, висловив вимогу про надання до 05.07.2012, тобто до початку судового засідання у справі, частину грошових коштів в сумі 4000 доларів США в якості хабара для судді Володимирецького районного суду, яка розглядатиме справу, за винесення вироку із призначенням ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі, а після винесення вироку надати іншу частину грошових коштів в сумі 4000 доларів США в якості хабара для невстановлених суддів апеляційного суду Рівненської області за залишення вказаного вироку у силі та апеляційної скарги прокурора без задоволення.
При цьому, обвинувачений, використовуючи свої повноваження адвоката та захисника обвинуваченого у справі, запевняв потерпілого у загрозі призначення судом ОСОБА_2 покарання, пов`язаного із позбавленням волі, чим підбурив його до закінченого замаху на давання: хабара службовим особам, які відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VI) займають відповідальне становище.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_3 будучи внаслідок протиправних дій обвинуваченого впевненим у необхідності передачі вказаних грошових коштів для службових осіб, які займають відповідальне становище, та у дійсному намірі в цьому з боку обвинуваченого, діючи із метою недопущення порушення будь-яких прав та законних власних інтересів та інтересів неповнолітнього ОСОБА_5 , погодився на його протиправні вимоги.
05.07.2012 приблизно о 10 год. потерпілий ОСОБА_3 , перебуваючи у офісі обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_2 , передав, а обвинувачений отримав від нього частину грошових коштів в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 15 800 гривень, для передачі їх у якості першої частини хабара для судді Володимирецького районного суду Котик Л.О., яка розглядатиме справу, за винесення вироку із призначенням ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
Після отримання від потерпілого ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2000 доларів США обвинувачений був затриманий працівниками правоохоронних органів, у зв`язку із чим злочин не було закінчено до кінця з причин, які не залежали від волі обвинуваченого.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VІ), а саме: підбурювання до закінченого замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, будучи адвокатом, повноваження якого посвідчені, відповідно до свідоцтва № 711, виданого 18.12.2009 Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, маючи повноваження на заняття адвокатською діяльністю, будучи допущеним до участі у кримінальній справі № 5/54-12 в якості захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК України, яка перебувала у провадженні Володимирецького районного суду, використовуючи свій статус адвоката у власних корисливих цілях, зловживаючи довірою до себе як адвоката та процесуальне становище захисника обвинуваченого у справі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, на початку червня 2012 року, перебуваючи у смт. Володимирець Володимирецького р-ну Рівненської області, шляхом умовляння та переконання, викликав наміри у потерпілого ОСОБА_3 , вітчима неповнолітнього підзахисного ОСОБА_2 , у наданні для державного обвинувача у справі, якою була на той час старший помічник прокурора Володимирецького району ОСОБА_4 , хабара в сумі 4000 гривень за висловлення позиції прокурором в судових дебатах щодо призначення ОСОБА_2 покарання не пов`язаного із позбавлення волі.
Так, 07.06.2012 потерпілий ОСОБА_3 , перебуваючи в смт. Володимирець Рівненської області та 08.06.2012, перебуваючи в м. Рівне поблизу залізничного вокзалу передав, а обвинувачений отримав грошові кошти в розмірі 1800 грн. та 2200 грн., під приводом передачі у якості хабара для державного обвинувача у справі, якою була на той час старший помічник прокурора Володимирецького району ОСОБА_4 , за висловлення позиції прокурором в судових дебатах щодо призначення ОСОБА_2 покарання не пов`язаного із позбавлення волі.
Продовжуючи свої умисні дії направленні на заволодіння майном шляхом обману, обвинувачений наприкінці червня 2012 року, знаючи про призначення у кримінальній справі № 5/54-12 судді Володимирецького районного суду ОСОБА_6 , запропонував потерпілому надати для вказаного судді хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4000 доларів США за винесення вироку із призначенням ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
Таким чином обвинувачений, зловживаючи довірою потерпілого, створив умови, при яких потерпілий був упевненим, що тільки передача ним хабара судді Володимирецького районного суду є запорукою винесення вироку на користь ОСОБА_2 , який не буде пов`язаний із позбавленням його волі.
05.07.2012 приблизно о 10 год. потерпілий ОСОБА_3 , будучи внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , впевненим у необхідності передачі у якості першої частини хабара для судді, якою була на той час суддя Володимирецького районного суду ОСОБА_6 , перебуваючи у його службовому кабінеті за адресою: смт. Володимирець, Рівненської області вул. Соборна, 37, передав, а обвинувачений отримав в руки грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 15800 гривень. Проте, обвинувачений наміру передавати вищевказані грошові кошти в якості хабара для судді не мав, а шляхом зловживання довірою до себе заволодіти ними.
Всього, обвинувачений шляхом зловживання довірою потерпілого заволодів його грошовими коштами на загальну суму 19800 гривень, чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: частина 1 статті 190 Кримінального кодексу України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 дав такі показання. Він звернувся до адвоката ОСОБА_1 з метою захисту пасинка неповнолітнього ОСОБА_2 , який обвинувачувався у злочині і справа щодо якого розглядалась у Володимирецькому районному суді. ОСОБА_1 погодився захищати ОСОБА_2 і запросив 4000 гривень для прокурора і 2000 доларів США для судді, щоб не дали реальний строк. Потім ОСОБА_1 запросив ще приблизно 8000 доларів США і потерпілий звернувся до міліції. ОСОБА_1 сказав, що ця сума для прокурора, судді і в апеляційний суд. Разів 15 зустрічався з адвокатом ОСОБА_1 по цій справі, спочатку дав 2000 гривень влітку 2012 в м.Кузнецовську і 4000 гривень на залізничному вокзалі в м.Рівне. Потім до осені 2012 року він звернувся в міліцію з заявою, дав міліціонерам 2000 доларів США, які вимагав ОСОБА_1 для надання судді. Міліція на вул.Пушкіна в м.Рівне помітила ці купюри, повернула потерпілому і вони поїхали у смт Володимирець для передачі 2000 доларів США ОСОБА_1 . У смт. Володимирець він в офісі ОСОБА_1 передав 2000 доларів США як хабар судді Володимирецького суду за позитивне вирішення справи ОСОБА_2 . Що було далі він не знає всі розмови з ОСОБА_1 він записував на диктофон.
Під час судового засідання свідок ОСОБА_10 дала такі показання, вона є дружиною потерпілого і матір`ю ОСОБА_2 . ОСОБА_1 мав бути адвокатом сина ОСОБА_2 і вимагав гроші. Чи підписувала вона угоду про захист ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не пам`ятає. Далі справою займався її чоловік ОСОБА_3 , який казав, що ОСОБА_1 вимагає з нього гроші. Спочатку 2000 гривень, потім 2000 доларів. Чоловік давав їй слухати записи з диктофона розмов з ОСОБА_1 , який вимагав гроші для передачі суду це було у травні -червні 2012 року.
Свідок ОСОБА_11 , яка у 2012 році працювала керівником апарату Володимирецького районного суду в суді будь-яких показань по суті справи не надала, вказавши, що їй по суті справи нічого невідомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 дав такі показання. У 2012 році влітку він як слідчий прокуратури проводив огляд місця події у кабінеті адвоката Яременка В.В. в смт.Володимирець по факту отримання хабара 2000 доларів. Після проведення огляду і вилучення коштів затримали обвинуваченого і порушили справу.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засідання дав наступні показання у 2012 році він працював прокурором Володимирецького району, у червні -липні 2012 року до адвоката ОСОБА_1 приїхали працівники міліції і вилучили кошти. ОСОБА_1 до нього не звертався, з ОСОБА_1 відносин не підтримує. Відомо, що вилучали кошти здобуті ОСОБА_1 після затримання обвинуваченого і ОСОБА_1 заволодів коштами обвинуваченого шляхом обману
Під час судового засідання свідок ОСОБА_4 дала такі показання, у 2012 році вона працювала помічником прокурора Володимирецького району, підтримувала обвинувачення у справі неповнолітнього ОСОБА_2 , якого захищав адвокат ОСОБА_1 , ніяких коштів вона не отримувала і їй ніхто коштів, у зв`язку з цією справою, не пропонував.
Свідок ОСОБА_14 в суді дав такі показання, він у 2012 році працював слідчим Володимирецького РВ міліції, проводив розслідування по факту крадіжки за ч.3 ст. 185 КК, обвинуваченим був ОСОБА_2 . Справу закінчив, передав в прокуратуру.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав такі показання. У 2012 році він очолював слідчий відділ Володимирецького відділу міліції, справу особисто не розслідував, до нього звертався батько неповнолітнього, він роз`ясень не давав, гроші йому ніхто не пропонував.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих діяннях не визнав і дав такі показання. Він є адвокатом, він знайомий з усіма працівниками суду. У 2012 році з ним як з адвокатом була укладена угода про захист ОСОБА_2 , конкретна сума гонорару не обумовлювалась, але допускав, що треба ходити в суд і це не означає, що необхідно дати хабара суддям і прокурорам. ОСОБА_3 , який є відчимом ОСОБА_2 , неодноразово казав, що дасть гроші, щоб пасинка не посадили. Від ОСОБА_18 отримав, я так зрозумів як гонорар за роботу 2000 гривень, потім ще 2000 гривень, точно пригадати не зміг де і коли отримав. Могла бути здійснена оплата в доларах, він отримав від ОСОБА_18 2000 доларів як оплату праці. Домовленостей про передачу коштів від ОСОБА_18 судді чи прокурору не було, він не вимагав кошти для передачі в якості хабара судді чи прокурору.
Судом під час судового розгляду досліджено також письмові докази і відео-звукозаписи:
1)Заява потерпілого ОСОБА_3 від 15.07.2012 року про підбурювання адвокатом ОСОБА_1 до дачі хабара голові Володимирецького районного суду ОСОБА_6 8000 доларів США та наголошує, що без матеріальної винагороди, у виді хабара, його підзахисному ОСОБА_2 загрожує позбавлення волі.
2)Протокол огляду та прослуховування записів з диктофону, виданого ОСОБА_3 працівникам поліції від 05.07.2012 року, у якому зафіксовані розмови ОСОБА_1 і ОСОБА_18 у червні – липні 2012 року, згідно висновків №2690/2691 криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відеозвукозапису від 06.08.2012 року, голоси на аудіо записах, що містяться на виданому потерпілим ОСОБА_3 диктофоні належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо ознак монтажу фонограм, які досліджені, то висновки експерта у п.4 підсумкової частини висновку містять суперечливі формулювання.У додатку №1 до висновків приведений зміст розмов ОСОБА_1 і ОСОБА_18 , зафіксований на досліджених фонограмах. Також судом досліджений диктофон «SANYO», виданий ОСОБА_3 05.07.2012 року.
3)Протокол огляду помітки та вручення грошових коштів від 05.07.2012 року, згідно з яким надані ОСОБА_3 працівникам міліції грошові кошти – 2000 доларів США ( 20 купюр номіналом 100 доларів) помічені фломастером для нанесення невидимих маркувань написом «Хабар» та оброблено аерозольним препаратом «Промінь-1».
4)Протокол огляду місця події від 05.07.2012 року – огляду приміщення офісу адвоката Яременка В.В. у АДРЕСА_2 , згідно з яким із сумки наданої ОСОБА_1 вилучені 2000 доларів США, які передав обвинуваченому ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_3 . В результаті огляду і освітлення цих купюр, встановлено, що це ті самі кошти, що передані ОСОБА_3 і помічені працівниками поліції (збіг номерів і серій, висвітлено на купюрах напис хабар).
5)Протокол огляду від 10.07.2012 року, яким вилучено у Володимирецькому районному суді копії матеріалів кримінальної справи про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК.
6)Постанова від 13.07.2012 року про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальній справі за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27 ч.4 ст. 369, ч.1 ст.190 КК.
7)Протокол огляду від 23.07.2012 флеш носія, на якому міститься відеозапис зустрічі особи, яка веде зйомку та обвинуваченого ОСОБА_1 , під час якої (за таймером відеозйомки 05.07.2012 09.10) особа передає ОСОБА_1 кошти (схожі на долари США), а ОСОБА_1 перераховує ці кошти та кладе до сумки чорного кольору. На флеш носії міститься звукозапис розмови цих осіб, відеозапису немає. Згідно з висновками №2688/2689 криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео звукозапису від 06.08.2012 на досліджуваному флеш носії міститься фонограма звукозапису розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та у додатку №1 наведений семантичний зміст розмови цих осіб. Проте прослуховуючи цей звукозапис (фонограму) в судовому засіданні чути лише уривки розмови, з яких можна розібрати деякі слова, проте фрази « В – дві привіз.Але обіцяли сьогодні, ну, кров з носа. Чесне слово обіцяли сьогодні…» та « Я – розумієш така сума. А кому із них первому давать, судді чи прокурору? Хто буде?» на фонограмі не чути. Із п.4 підсумкової частини цих висновків комісійної експертизи слідує, що ознак монтажу на фонограмі не виявлено, встановити в категоричній формі відсутність/наявність ознак монтажу не виявилось можливим через відсутність відповідних методик. Також був переглянутий звуко-відеозапис на мікровідеокасеті «FUJIFILM» на якому міститься запис зустрічі особи, яка веде відеозйомку з обвинуваченим ОСОБА_1 , під час якої особа передає ОСОБА_1 кошти (схожі на долари США), а ОСОБА_1 перераховує ці кошти та кладе до сумки чорного кольору. Зміст розмови учасників зустрічі на цьому звуко-відеозаписі нерозумі.
8)Копія ухвали Апеляціного суду Рівненської області, що є у матеріалах справи про повернення на додаткове розслідування справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.4 ст.27 ч.2.ст.15 ст.369 КК.
Процесуальні дії та складення процесуальних документів на досудовому розслідуванні кримінальної справи до набрання чинності КПК України в ред. 2012 року (Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI), здійснювались слідчими прокуратури і оперуповноваженими міліції у відповідності з вимогами Кримінально-процесуального кодексу України (затв. Законом УРСР «Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки» знаступними змінами і доповненнями).
Суд залишає без розгляду усну заяву захисника про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події, протоколу огляду та запису передачі грошових коштів від 05.07.2012 року, оскільки обвинувачений та його захисник не подали суду відповідного змісту письмової заяви, а вказані в усній заяві підстави для визнання цих доказів є надуманими і безпідставними. Заява про визання доказу, що просив захисник визнати очевидно недопустимим під час судового засіданення, ухвалою суду залишена без задоволення.
Правовий аналіз: заяви ОСОБА_3 від 05.07.2012 року про вчинення кримінального правопорушення (Том 1, а.с. 5), показань потерпілого, які він дав в судовому засіданні, протоколу огляду і помічення грошових коштів, відеозапису передачі коштів 05.07.2012 року потерпілим ОСОБА_3 обвинуваченому ОСОБА_1 грошових коштів, начебто для передачі у якості хабара особам, які займають відповідальне становище; протоколу огляду місця події від 05.07.2012 (приміщення офісу адвоката Яременка В.В. у смт. Володимирець) та відеозапису, що здійснений під час огляду місця події, суд приходить до такого висновку.
Вказані докази підтверджують те, що потерпілий звернувся в міліцію із заявою про вимагання обвинуваченим у нього грошових коштів для передачі у якості хабара судді, у провадженні якого перебуває справа, в який обвинуваченим є неповнолітній пасинок потерпілого, з метою уникнення пасинком потерпілого відповідальності. Коштів у тій кількості, які від нього вимагав обвинувачений потерпілий не мав, тому звернувся із заявою в міліцію. Далі потерпілий передав працівникам міліції власні 2000 доларів США, які необхідно було передати обвинуваченому під контролем правоохоронців. Ці обставини підтверджуються протоколами огляду та прослуховування записів з диктофону та огляду помітки та вручення грошових коштів. Із відеозапису передачі коштів 05.07.2012 слідує, що потерпілий в офісі адвоката ОСОБА_1 (обвинуваченого) передає йому грошові кошти, які обвинувачений перераховує і кладе у сумку, зміст розмови між обвинуваченим і потерпілим із відео-звукозапису зрозуміти немає можливості, далі потерпілий іде з офісу. Протоколом огляду місця події від 05.07.2012 року і відеозаписом до нього підтверджується, що слідчий прокуратури і працівники міліції у приміщенні офісу обвинуваченого оглядають грошові кошти (долари США) із сумки обвинуваченого, кошти помічені люмінісцентною фарбою, також цією фарбою нанесено на купюрах напис «хабар».
Обвинувачений заперечує, що мав намір передавати отримані від потерпілого кошти будь-якій службовій особі (судді, прокурору) у якості хабара за позитивне вирішення питання щодо кримінальної справи по обвинуваченню пасинка потерпілого, кошти від потерпілого він отримував, як гонорар за захист пасинка потерпілого, коштів не вимагав, потерпілий надавав кошти добровільно йому як адвокату за здійснення захисту пасинка потерпілого.
З показань потерпілого слідує, що була укладена угода з адвокатом Яременком В.В. на захист пасинка ОСОБА_2 , який обвинувачувався у вчиненні крадіжки. Обвинувачений казав, що необхідні кошти для дачі хабарів прокурору, судді, який розглядає справу і в апеляційний суд, що ОСОБА_2 уникнув покарання у виді позбавлення волі. Постійно обвинувачений телефонував йому, він передавав обвинуваченому гроші в гривнях приблизно 4000 гривень і записував розмови на диктофон. Коли обвинувачений сказав потерпілому передати 4000 доларів, для передачі судді за вирішення питання про уникнення пасинка потерпілого неповнолітнього ОСОБА_2 від покарання у виді позбавлення волі, потерпілий звернувся в міліцію, оскільки таких коштів у нього не було.
Отже досліджені у справі і викладені у вироку докази підтверджують, що обвинувачений шляхом зловживання довірою, а саме під приводом отримання коштів для передачі хабара прокурору Кругліцькій В.М. та судді Котик Л.О., не маючи наміру насправді передавати кошти вказаним вище особам за вчинення певних дій, про які він повідомив потерпілого ОСОБА_3 , заволодів майном потерпілого ОСОБА_3 – грошовими коштами в розмірі 4000 грн. та 2000 доларів США.
Вказані дії обвинуваченого суд кваліфікує, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 66,67 КК України пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК, немає.
Прокурор під час виступу в судових дебатах заявив про застосування ст.49 КК і закриття провадження у справі, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст.190 КК – за закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності за нетяжкий злочин. Письмового клопотання, передбаченого гл.24 КПК України, ст. 287 КПК прокурор не подав, обвинувачений і потерпілий заяв про згоду на закриття провадження з цих підстав не подавали.
При призначенні виду і мири покарання за кримінальний проступок, суд врахував, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, є адвокатом, Рівненськім відділенням Спілки адвокатів України характеризується як знаючий фахівець та особа, яка досконало володіє нормами матеріального і процесуального права, є інвалідом 3 групи та особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. Тому слід призначити обвинуваченому покарання у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.190 КК.
Вирішуючи питання про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК, в результаті правового аналізу досліджених в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, керуючись законом, суд прийшов до такого висновку.
Ст. 26, ч.4 ст. 27 КПК передбачено, що співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
До об`єктивних ознак співучасті відносяться: вчинення злочину декількома суб`єктами; спричинення єдиного наслідку; причинний зв`язок між діями кожного із співучасників і злочинними наслідками.
Для наявності співучасті, перш за все, у злочині повинні приймати участь не менше двох осіб, які відповідають вимогам, що пред`являються до суб`єктів злочину.
Наступною ознакою співучасті є спільність дій співучасників, які є взаємодоповнюючими. Вона спрямована на досягнення спільного результату. При цьому дії кожного співучасника повинні бути складовою частиною діяння в цілому, розглядається як причина наслідку, що настає.
Суб`єктивні ознаки співучасті включають: наявність умисної вини у всіх співучасників злочину; взаємну поінформованість співучасників про злочинну діяльність кожного з них; усвідомлення кожним співучасником спільного характеру діяння і своєї ролі в ньому; бажання настання суспільно небезпечних наслідків або свідоме їх припущення.
Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони співучасті є поінформованість співучасників про те, що в злочині приймають участь й інші особи – суб`єкти злочину.
Аналіз ст.27 КПК свідчить, що співучасниками є виконавці (співвиконавці), організатор, підбурювач, пособник. ОСОБА_1 обвинувачуються у підбурюванні на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище. В свою чергу, підбурювач – це співучасник, який схиляє інших співучасників до вчинення злочину. Підбурювач завжди діє з прямим умислом. Способи впливу на співучасника при цьому можуть бути різні. Підбурювач не бере безпосередньої участі у вчиненні злочину, до якого схиляє.
Із суб`єктивної сторони давання хабара (ст.369 КК, в редакції Закону України від 07.04.2011 №3207-VІ) характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Як передбачено ч. 6 ст.369 КК (в редакції, що діяла на день порушення кримінальної справи) особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом порушувати кримінальну справу.
Будь-яких доказів того, що у ОСОБА_18 вимагала хабар службова особа, яка займає відповідальне становище за вчинення незаконних дій, у зв`язку з вчиненням яких ОСОБА_2 не був би засуджений до позбавлення волі або вимагав хабар обвинувачений, суду не надано. Доказів застосування до ОСОБА_3 наслідків, передбачених ч.6 ст. 369 КК – закриття кримінальної справи у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності суду не надано. Постанова слідчого від 31.08.2012 року у справі №70/42-12 про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст.27 ч.4, 15 ч.2 369 ч.4, ст..190 ч.1 КК про закриття кримінальної справи №70/42-12 про обвинувачення ОСОБА_1 за ст..ст.27 ч.4, 15 ч.2 369 ч.4, ст..190 ч.1 КК про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по факту закінченого замаху на давання хабара у вигляді грошових коштів в сумі 4000 гривень помічнику прокурора Володимирецького району Кругліцькій В.М. і 2000 доларів США судді Володимирецького районного суду ОСОБА_6 та невстановленим суддям апеляційного суду Рівненської області за відсутності складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2 ст.369 ч.4 КК, винесена слідчим після винесення постанови про визнання ОСОБА_3 потерпілим у цій кримінальній справі і дає суду обґрунтовані підстави вважати про безпідставність обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.4 ст.369 КК.
У справі, одні і тіж дії обвинуваченого не можуть бути кваліфіковані, як вчинення одночасно і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК, так і кримінального правопорушення передбаченого, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК, оскільки така кваліфікація дій обвинуваченого є взаємовиключною. Окрім того об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК передбачає вчинення злочину у співучасті, в свою чергу ОСОБА_3 у цій справі є потерпілим, який не передавав хабар службовій особі, яка займає відповідальне становище, тобто не є співучасником злочину, передбаченого ч.4 ст. 369 КК.
У матеріалах справи відсутні докази того, що обвинувачений мав умисел, намір, домовленість про передачу як хабара отриманих у ОСОБА_3 4000 гривень помічнику прокурора Кругліцькій В.М. та 05.07.2012 року 2000 доларів США судді Котик Л.О. і невстановленим суддям апеляційного суду за ухвалення вироку, яким ОСОБА_2 не був би засуджений до позбавлення волі і вчинив цей злочин у співучасті з іншими особами – співучасниками злочину, передбаченого ч.4 ст. 369 КК, а також виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки він був затриманий і кошти були у нього вилучені 05.07.2012 року, тобто вчинив закінчений замах на злочин, передбачений ч.4 ст. 369 КК.
У відповідності із ст.337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин та згідно із п.2 ч.1 ст. 373 КПК, суд вважає, що не доведено наявність в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, а саме, згідно обвинувального акта – підбурювання до закінченого замаху на давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Таким чином, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно постановити виправдувальний вирок в частині обвинувачення за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.4 ст.369 КК.
Речові докази: що були надані суду – залишити при матеріалах кримінального провадження; що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області – знищити; грошові кошти, що прийняті на відповідальне зберігання – повернути ОСОБА_3 .
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування: 3335 грн. 20 коп. за проведення експертизи відеозвукозапису № 2688/2689 та 5884 грн. 80 коп.; за проведення експертизи відеозвукозапису № 2690/2691 -підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Під час судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд –
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, призначивши йому покарання у виді двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред”явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 року №3207-VІ) та виправдати у зв”язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в розмірі 9220 (дев`ять тисяч двісті двадцять) гривень стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.
Речові докази: надані суду стороною обвинувачення і знаходяться при матеріалах кримінальної справи в окремих опечатаних конвертах (диктофон, флеш-носії, мікровідеокасети) – залишити при справі;
марлеві тампони зі змивами з рук ОСОБА_1 , зразки спецпрепарату «Промінь-1» і люмінесцентного фломастера і знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Рівненській області – знищити;
цінний пакет, в якому містяться грошові кошти в сумі 2000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США (номери НК 26856820 С, НА 80303456 А, АВ 61759248 A, KG 94198884 A, AD 48621709 A, HF 04462571 В, КС 05216037 А, КН 49813113 А, КН 49813198 А, КН 49813172 А, КН 49813173 А, КН 49813197 А, КН 49813192 А, КН 49813191 А, КН 49813162 А, КН 49813161 А, КН 49813169 А, КН 49813168 А, КН 49813171 А, КН 49813170 А), що переданий слідчим на відповідальне зберігання Рівненській філії АТ «Укрексімбанк» (м.Рівне, вул.Соборна, 2), згідно прибуткового позабалансового ордера №1911 від 20.08.2012 року – повернути ОСОБА_3 (поживає: АДРЕСА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасники судового провадження можуть подати апеляційну скаргу на вирок до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.