Під час круглого столу Національної асоціації адвокатів України та Вищої школи адвокатури на тему: «Не тільки школа: критичні проблеми протидії булінгу в Україні». Олена Юшкевич, доцент кафедри теорії та історії держави і права факультету №1 ХНУВС, адвокат дитини, зазначила, що чинним законодавством передбачено, що поняття булінг освітнього процесу, який полягає у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному, насильстві, що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу.
Отже у випадку булінгу за участі повнолітніх здобувачів вищої (професійно – технічної) освіти (студенти) неможливо застосовувати нормативно – правові акти у сфері булінгу і відповідно кваліфікувати протиправні діяння як булінг.
Механізм регулювання на випадки булінгу в закладах освіти, який визначено Порядком реагування на випадки булінгу (цькування) (наказ МОН від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»), також стосується лише неповнолітніх осіб.
Проблеми, які залишились попри отримання автономії закладами вищої освіти:
- Реформи вищої освіти надала широку автономію українським закладам вищої освіти, водночас непоодинокі випадки порушення прав студентів, що стали надбанням громадськості та ЗМІ, свідчать про покривання та приховування булінгу.
- Булінг викладача до студента провокує булінгу з боку інших студентів та викладачів.
- Студенти неодноразово повідомляють про низький рівень роботи психологічних служб та психологів у закладі вищої освіти, які не в змозі надати кваліфіковану психологічну допомогу студентам, що потерпають від цькування
Адвокат звернула увагу, що хоч прозорість та інформаційна відкритість закладів освіти передбачені Законами України “Про освіту” та “Про вищу освіту”, однак не всі заклади освіти виконують ці законодавчі норми, і знайти необхідну інформацію, в тому числі, щодо протидії булінгу – майже неможливо.