Третій апеляційний адміністративний суд розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019р. у справі №160/6819/19за позовом:ОСОБА_1 до: про:Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
ВСТАНОВИВ:
18.07.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі ГУ НП в Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу / а.с. 3-9 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2019р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у адміністративній справі №160/6819/19 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.
Позивач посилаючись у адміністративному позові на те, що він з 15.08.2002р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ , з 07.11.2015р. його прийнято до лав Національної поліції України і він проходив службу на посаді начальника чергової частини Соборного відділу поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області. Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №213о/с від 01.07.2019 року його було звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки за висновком проведеного відповідачем службового розслідування ним порушено службову дисципліну, і таке порушення полягає у його участі у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 24.05.201р. близько 20год.40хв. (у позаслужбовий час) коли він, керуючи автомобілем ВАЗ-21093 держномер НОМЕР_1 , у м. Дніпрі рухався в районі перехресть вул. С. Хороброго та Виконкомівська, поза межами пішохідного переходу, та на смугу його руху раптово вибігла дівчинка, в наслідок чого сталось зіткнення з його автомобілем. Позивач вважає висновки службового розслідування необґрунтованими та безпідставними, а прийнятий за результатами такого службового розслідування наказ протиправним, що фактично свідчить про незаконність його звільнення, оскільки жодних законних підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення не було, так як він неухильно дотримувався положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України як у службовій діяльності, так і поза службою, поважав і не порушував права та свободи людини; не порушував Присяги працівника поліції; за безпосереднім місцем служби характеризується позитивно; жодних дій, що підривають авторитет Національної поліції України не вчиняв; результатами службового розслідування не було встановлено і вказано, які конкретні дії або бездіяльність підривають авторитет Національної поліції. Отже він вважає, що наказ начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №2236 від 19.06.2019 р. про притягнення його дисциплінарного відповідальності та винесений на його підставі наказ начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №213 о/с від 01.07.2019 року були винесені протиправно, незаконно і безпідставно, а тому просив суд: – визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №2236 від 19.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВН ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »;- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №213 о/с від 01.07.2019р. щодо звільнення зі служби майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення); – поновити його на службі на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області; – стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2019 р. по дату винесення рішення судом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019р. у справі №160/6819/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ НП в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. / а.с. 210-215 том 1/
Позивач, не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 2-15 том 2/ та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020р. у справі №160/6819/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 р. у адміністративній справі №160/6819/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано и протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області № 2236 від 19.06. 2019 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 »., визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області № 213 о/с від 01 липня 2019 р. в частині звільнення начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 01.07.2019р., стягнуто з ГУ НП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02.07.2019р. по 16.06.2020р. у розмірі 71638 грн. /а.с. 120-122 том 2/
Відповідач, оскаржив рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку /а.с. 150-161 том 2/ та постановою Верховного Суду від 27.04.2021р. у справі №160/6819/19 касаційна скарга ГУ НП в Дніпропетровській області задоволена частково, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020р. у справі №160/6819/19 скасована, а справу направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 196-216 том 2/.
17.05.2021р. матеріали справи №160/6819/19 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 218 том 2/ та із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду у справі визначено суддю-доповідача, якому 17.05.2021р. передано матеріали цієї справи / а.с. 220 том 2/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2021р. у справі №160/6819/19 прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019р. у справі №160/6819/19 і справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15 годин 30 хвилин 29.06.2021р. / а.с. 224 том 2/, про що судом повідомлено учасників справи /а.с. 225-228 том 2/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі/ а.с. 2-15 том 2/, з урахуванням додаткових пояснень /а.с. 229-242 том 2/, на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, оскільки відсутні законні підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з огляду на те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення дорожньо-транспортної пригоди, не встановлена, наявні у матеріалах належні письмові докази підтверджують відсутність у нього ознак сп`яніння в момент дорожньо-транспортної пригоди, тому вважає, що судом першої інстанції рішення у справі постановлено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, і просив суд скасувати рішення суду першої інстанції від 07.11.2019р. та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти доводів апеляційної скарги, наполягав на об`єктивності проведеного службового розслідування, звернув увагу на те, що позивач відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР», погодившись здати сечу та кров на аналізи, та наголосив на тому, що наслідки дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої був позивач, і внаслідок якої завдано тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , викликає негативне відношення громадян до діяльності працівників поліції, що призводить до зменшення довіри громадян до Національної поліції, тому вважає звільнення позивача правомірним і просив суд залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення суду першої інстанції від 07.11.2019р. залишити без змін / а.с. 47-56 том 2/.
29.06.20206р. у судовому засіданні під час апеляційного розгляду цієї справи у розгляді справи було оголошено перерву до 15-00 годин 17.08.2021р. / а.с. 6-7 том 3/, про що судом було повідомлено учасників справи / а.с. 8-9 том 3/.
Заслухавши у судовий засіданнях 26.06.2021р. та 17.08.2021р.:
– представника позивача та позивача, які підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги і просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 07.11.2019р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі;
-представника відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 07.11.2019р. у цій справі залишити без змін;
перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 з 07.11.2015р. проходив службу в органах Національної поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області (далі – Соборний ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області) / а.с. 12-14,40,44,45 том 1/.
24.05.2019р. до ГУ НП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , а саме: майор поліції ОСОБА_1 24.05.2019 р., керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, рухаючись по вул. Святослава Хороброго в бік вул. Гоголя, безпосередньо перед перехрестям вказаної вулиці з вул. Виконкомівською, лівою передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на малолітню дитину ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину вул. Святослава Хороброго з лівого боку на правий, відносно руху автомобіля, та після отримання повідомлення, наказом ГУ НП в Дніпропетровській області № 1957 від 28.05.2019 р. призначено проведення службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 / а.с. 65 том 1/.
Під час проведення службового розслідування, а саме 07.06.2019р., ОСОБА_1 , позивач у справі, надав пояснення / а.с. 69-70 том 1/ в яких зазначив, що 24.05.2019 року алкогольних напоїв або наркотичних засобів не вживав, на місці дорожньо-транспортної пригоди перебував цілком тверезим, у зв`язку з чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» у зв`язку з недовірою до його результатів, а також зазначив, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди в порушенні кримінального провадження відмовлено, адміністративний матеріал за порушення ПДР України та КУпАП України в відношенні нього не складався, у зв`язку із тим, що у вказаній дорожній пригоді порушень вимог ПДР України з його боку не вбачається, та відмовився надавати пояснення на інші питання, посилаючись на ст. 63 Конституції України..
Відповідно до висновку про результати службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , який затверджено 19.06.2019р., копія якого надана суду під час розгляду справи, ним досліджена та долучена до матеріалів цієї адміністративної справи / а.с. 128-135 том 1/, члени комісії вважають за доцільне за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, застосувати до начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
За результатами проведеного службового розслідування 19.06.2019 р. ГУ НП в Дніпропетровській області прийнято наказ №2236 про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 / а.с. 137 том 1/, яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, з урахуванням наявного дисциплінарного стягнення догана, застосованого наказом Дніпровського ВП ГУНП від 19.04.2019 року №726, вирішено застосувати до начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції ( п. 1 цього наказу).
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області № 213 о/с від 01.07.2019 р. майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» / а.с. 11 том 1/.
Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи та враховуючи зміст заявлених позивачем у справі позовних вимог, спір між сторонами виник з приводу наявності підстав застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» ( далі Закон).
Відповідно до п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний:
– неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
– професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
– інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), який відповідно до преамбули цього Закону визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, і дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна – дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 11, ст. 12, ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
При цьому, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування – це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3, ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з пп. 6 ч. 1 ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сукупний аналіз наведених вище норм Дисциплінарного статуту діє можливість зробити висновок про те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
Під час розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази відповідача № 2236 від 19.06.2019 р., в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, та №213 о/с від 01.07.2019р. прийняті за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого начальником ГУ НП в Дніпропетровській області 19.06.2019 р. / а.с. 11,137,128-135 том 1/, яким під час службового розслідування встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, відповідно до висновку службового розслідування, який затверджено 19.06.2019р.,. до ГУ НП в Дніпропетровській області 24.05.2019р надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, та у подальшому було з`ясовано, що 24.05.2019 р. майор поліції ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, рухаючись по вул. Святослава Хороброго в бік вул. Гоголя, безпосередньо перед перехрестям вказаної вулиці з вул. Виконкомівською, лівою передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перетинала проїжджу частину вул. Святослава Хороброго з лівого боку на правий, відносно руху автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 встановлено діагноз забійні рани голови, садна обличчя, обох променево-зап`ясткових суглобів, правого колінного суглобу, гематома лівого колінного суглобу, відкрита черепно-мозкова травма, струс мозку, що підтверджується довідкою КЗ «Дніпровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР від 29.05.2019 року №603.
Після дорожньо-транспортної пригоди майора поліції ОСОБА_1 направлено до КЗ «Дніпровський обласний наркологічний диспансер» де останній пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але на вимогу лікаря пройти тест на газоаналізаторі «Драгер» ОСОБА_1 відмовився, однак погодився здати аналізи сечі та крові, що також підтверджується поясненнями останнього.
Під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 07.06.2019 р. надав пояснення, в яких зазначив, що 24.05.2019 року алкогольних напоїв або наркотичних засобів не вживав, на місці дорожньо-транспортної пригоди перебував цілком тверезим, у зв`язку з чим відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» у зв`язку з недовірою до його результатів. Крім того, звертав увагу, що за результатами дорожньо-транспортної пригоди в порушенні кримінального провадження відмовлено, адміністративний матеріал за порушення ПДР України та КУпАП України в відношенні нього не складався, у зв`язку із тим, що у вказаній дорожній пригоді порушень вимог ПДР України з його боку не вбачається, та відмовився надавати пояснення на інші питання, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
В ході службового розслідування було відібрано пояснення у матері малолітньої дитини на яку вчинено наїзд ОСОБА_3 , яка в свою чергу пояснила, що під час розмови з ОСОБА_4 в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, останній завжди тримав ліву руку біля ротової порожнини, однак вона відчула характерний запах алкоголю від нього.
Також, згідно рапорту заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області Гром В.П. вбачається, що прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди він побачив ОСОБА_1 , який ходив з порушеною координацією рухів та в ході спілкування з ним відчув характерний запах алкоголю, який надходив з ротової порожнини останнього.
За наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: не дотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», порушення п. 1, 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1176, Присяги працівника полії, що виразились у спричиненні громадянці ОСОБА_2 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України.
Отже вищенаведене свідчить про те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став, встановлений на думку відповідача, дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни, і саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення у цій справі від 07.11.2019р. про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, яке є предметом апеляційного перегляду, визнав обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку є доведеними, а доводи, які викладені у позовній заяві, не спростовують цього / а.с. 210-215 том 1/.
Суд апеляційної інстанції, у постанові від 16.06.2020р. у цій справі / а.с. 120-123 том 2/, приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення суду першої інстанції у цій справі від 07.11.2019р., зробив висновок про протиправне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки в ході розгляду справи порушення позивачем службової дисципліни відповідачем доведено не було, та за цих підстав задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у повному обсязі.
Верховних Суд, під час касаційного розгляду цієї справи, у постанові від 27.04.2021р. / а.с. 196-216 том 2/, зазначив, що суди попередніх інстанцій повинні були дослідити та надати оцінку висновку службового розслідування та зібраним в ході цього службового розслідування доказам, та оцінити доведеність матеріалами службового розслідування наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що стало підставою притягнення його до дисциплінарної відповідальності, але судом апеляційної інстанції не надано оцінку а ні матеріалам службового розслідування, а ні висновками суду першої інстанції, які ґрунтувалися на оцінці цих матеріалів, тому Верховний Суд констатує, що висновки суду апеляційної інстанції в частині встановлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, який полягає у порушенні Присяги працівника поліції передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень ст. 90 КАС України, а відтак оскаржуване судове рішення в цій частині не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, встановлених ст. 242 КАС України, і за цих підстав задовольнив частково касаційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області, скасував постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року у справі №160/6819/19 скасувати, а справу направив на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.
Отже з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 27.04.2021р. / а.с. 196-216 том 2/ колегія суддів вважає за необхідне з`ясувати доведеність матеріалами службового розслідування наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.
Пі час розгляду цієї справи встановлено, що в ході проведеного службового розслідування встановлено, що 24.05.2019р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , а саме: майор поліції ОСОБА_1 24.05.2019 р., керуючи транспортним засобом «ВАЗ-21093», н.з. НОМЕР_1 , у м. Дніпро, рухаючись по вул. Святослава Хороброго в бік вул. Гоголя, безпосередньо перед перехрестям вказаної вулиці з вул. Виконкомівською, лівою передньою частиною транспортного засобу здійснив наїзд на малолітню дитину ОСОБА_2 , яка перетинала проїжджу частину вул. Святослава Хороброго з лівого боку на правий, відносно руху автомобіля, та громадянці ОСОБА_2 було причинено тілесні ушкодження.
Під час розгляду цієї справи встановлено, що за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди кримінальне провадження не відкривалось, адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди не складався, натомість була встановлена вина пішохода ОСОБА_2 у цій дорожньо-транспортній пригоді, але адміністративний протокол відносно неї не складався відповідно до ст. 12 КУпАП через неможливість притягнення до адміністративної відповідальності малолітньої особи за допущені нею порушення вимог ПДДР України/ а.с. 112 том 2/.
Також необхідно зазначити, що з урахуванням часу коли мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 20 годин 40 хвилин 24.05.2019р., вона сталась у позаслужбовий час позивача у справі.
У судовому засіданні під час розгляду цієї справи встановлено, що під час збору первинного матеріалу дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце приблизно о 20 годині 40 хвилин 24.05.2019р. за участю начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , позивача, у справі, як учасника дорожньо-транспортна пригода, який керував транспортним засобом, було направлено до КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР для проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та 24.05.202019р. о 23 годині 25 хвилин позивачем було здано біоматеріали (кров та сеча) та пройдено медичний огляд і за результатами цих досліджень ознак перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість не виявлено, зазначені обставини підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом і які були долучені до матеріалів справи / а.с. 91 том 1, а.с. 14-16 том 3/, при цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу що біоматеріали були здані позивачем о 23 години 25 хвилин 24.05.2019р. тобто у максимально стислий термін від дати та часу дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце о 20 годин 40 хвилин 24.05.2019р..
Отже вищенаведені фактичні обставини, які підтверджуються належними письмовими доказами, спростовують отримані у ході проведеного службового розслідування пояснення матері малолітньої дитини на яку вчинено наїзд ОСОБА_3 , яка пояснила, що під час розмови з ОСОБА_4 в день вчинення дорожньо-транспортної пригоди, останній завжди тримав ліву руку біля ротової порожнини, однак вона відчула характерний запах алкоголю від нього, та відомості зазначені у рапорті заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Дніпропетровській області Гром В.П. який зазначив, що прибувши на місце дорожньо-транспортної пригоди він побачив ОСОБА_1 , який ходив з порушеною координацією рухів та в ході спілкування з ним відчув характерний запах алкоголю, який надходив з ротової порожнини останнього.
Щодо відмови позивача від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР» 24.05.2019р. під час лікарського огляду, то колегія суддів не може прийняти до уваги цю обставину, як доказ перебування позивача в момент дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп`яніння, оскільки позивачем 24.05.2019р. було здано біоматериали до відповідного медичного закладу, за висновком якого у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено /а.с. 91 том 1, а.с. 14-16 том 3/. При цьому жодною нормою діючого законодавства не передбачено у даному випадку проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння лише за допомогою спеціального технічного засобу «ДРАГЕР».
Щодо відмови позивача від надання пояснень під час проведення службового розслідування, посилаючись на ст. 63 Конституції України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач у справі під час проведення службового розслідування надав пояснення стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце приблизно о 20 годині 40 хвилин 24.05.2019р. за його участю, та відмовився від надання пояснень на інші питання, скориставшись положеннями ст. 63 Конституції України /а.с. 69-70 том 1/, яка не містить застережень стосовно того, що її норми не поширюються на працівників поліції під час надання ними пояснень у ході службового розслідування, і колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не було зазначено які саме інші питання стосовно позивача потребували з`ясування в ході службового розслідування і яке відношення вони мали до предмету службового розслідування відносно позивача.
Щодо намагання позивача надати потерпілій стороні, в особі матері малолітньої ОСОБА_2 , матеріальної допомоги, то колегія суддів вважає що такі дії позивача не можна вважати проявом протиправної поведінки, оскільки доказів порушення кримінального провадження чи звернення потерпілої чи її законних представників із заявами чи скаргами з цих обставин суду не було надано.
При цьому колегія суддів не може прийняти до уваги доводи позивача щодо упередженості працівників кадрової служби ГУ НП під час проведення службового розслідування за фактом перевірки обставин дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 24.05.2019р. за його участю, оскільки останні не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку (у розумінні ст. 12 Дисциплінарного статуту) у ході проведеного відповідачем службового розслідування не були доведені, що свідчить про безпідставне застосування до позивача у справі дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, яке реалізовано шляхом прийняття відповідачем наказів №2236 від 129.06.2019р. та №213 о/с від 01.07.2019р. ., які є предметом оскарження у цій справі, що у свою чергу дає можливість зробити висновок про те, що відповідач у справі, якій у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття цих наказів діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, а під час розгляду судом цієї справи в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним оскаржуваних наказів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 07.11.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення по суті заявлених позивачем позовних вимог.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі позовні вимоги колегія суддів враховуючим вищенаведені обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позов необхідно задовольнити, визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу відповідача №2236 від 19.06.2019р., скасувати наказ відповідача №213 о/с від 01.07.2019р., поновити з 01.07.2019р. ОСОБА_1 , майора поліції, на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, стягнути з відповідача на користь позивача за час вимушеного прогулу з 02.07.2019р. по 17.08.2021р. (534 робочі дні) середнє грошове забезпечення у розмірі 109299,12 грн, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення позивача 204,68 грн., яке зазначено у довідці /а.с. 147 том 1/, з якого підлягають утриманню відповідні збори та податки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019р. у справі №160/6819/19 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 2236 від 19.06.2019р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника чергової частини Соборного ВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 ».
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 213 о/с від 01.07.2019 р. в частині звільнення начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити з 01.07.2019р. ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника чергової частини Соборного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02.07.2019р. по 17.08.2021р. у розмірі 109299,12 грн. з якого підлягають утриманню відповідні збори та податки.
Постанова суду набирає законної сили з 17.08.2021р. та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.